Справа №2-551/2010

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Бобровської І.В.

при секретарі – Яценюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.10.2001р. вона уклала шлюб з відповідачем, від якого народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Спільне життя з відповідачем не склалось у зв’язку з несумісністю характерів та різними життєвими поглядами, внаслідок чого сторони припинили спільне життя два роки тому. Спору про місце проживання дитини не має, у зв’язку з чим позивачка просить шлюб розірвати, дитину залишити проживати з нею, витрати по розірванню шлюбу покласти на відповідача.  

В судове засідання сторони  не з’явились згідно наданих заяв про визнання позову відповідачем в повному обсязі, про підтримання позовних вимог позивачкою та про розгляд справи у їх відсутність.  

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2001 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Василівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області  на підставі актового запису №2 від 20.10.2001р. (а.с.5).

Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Єгорівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №4 від 16.03.2002р. (а.с.6).

Дитина проживає разом із матір’ю. Спору про місце проживання дитини немає.

Спільне життя з відповідачем не склалось внаслідок відсутності взаєморозуміння та поваги один до одного, несумісністю характерів та різними життєвими поглядами. Сторони подружніх стосунків не підтримують, на збереження сім’ї не погоджуються.  

В порядку ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини.

Враховуючи те, що сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, між ними відсутні суперечки відносно проживання малолітньої дитини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 105, 110 , 112 СК України, суд

 ВИРІШИВ:

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 жовтня 2001 року у Василівській сільській раді Фрунзівського району Одеської області, актовий запис №2  – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 гривень стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита.

Неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір’ю.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: