Справа № 2-2849/10
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА
І м е н е м У к р а ї н и
Р І Ш Е Н Н Я
06 липня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого – судді Коверзнева В.О.,
при секретарі – Клименку С.В.,
з участю: позивачки ОСОБА_1, яка одночасно є законним представником малолітнього позивача ОСОБА_2; відповідача ОСОБА_3, який одночасно є законним представником неповнолітніх відповідачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; співвідповідачів – ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю,
в с т а н о в и в:
22.02.2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про усунення перешкод в користування власністю шляхом:
- виселення відповідачів з кімнат площею 8.3 та 12.7 кв. м квартири АДРЕСА_1;
- зобов’язання не чинити перешкоди у здійсненні права власності щодо зазначених жилих приміщень та користуванні допоміжними приміщеннями квартири, а також надати два примірники ключів від вхідних дверей квартири, для забезпечення можливості безперешкодного користування нею.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідачі самовільно вселилися в належні їм на праві власності жилі приміщення, чим створюють перешкоди в користуванні власністю та квартирою в цілому.
Ухвалою суду від 30.04.2010 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів дітей відповідачів – ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які також проживають у належних позивачам жилих приміщеннях, оскільки вирішення позову напряму впливає на їхні права та обов’язки.
Ухвалою суду від 05.07.2010 року відповідача ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості законного представника співвідповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є неповнолітніми особами.
Ухвалою суду від 06.07.2010 року провадження у справі в частині вимог заявлених до ОСОБА_9 закрито у зв’язку з її смертю.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала і наполягала на їх задоволенні.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 позов не визнали зазначивши, що мають рівне з позивачами право користування усією квартирою.
Відповідач ОСОБА_6 не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивачі є власниками 16/25 частин квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.08.2008 року, виданого Деснянською районною у місті Чернігові радою. Кожному з них належить на праві власності по 8/25 частин зазначеної квартири.
До складу 16/25 частин квартири входить кімната 6 площею 8.3 кв. м та кімната 3 площею 12.7 кв. м. Допоміжні приміщення – кухня, коридори, ванна, туалет та вбудована шафа знаходяться у спільному користуванні всіх мешканців квартири (а.с. 8, 9, 13).
Решта частини квартири, яка складає 8/25 її частин, знаходиться в користуванні відповідачів на підставі ордеру від 13.02.1989 року № 47 (а.с. 23).
Відповідачі, які не членами сім»ї позивачів, як співвласників 16/25 частин квартири, самовільно зайняли належну позивачам на праві власності частину квартири, і таким чином фактично користуються усією квартирою.
Зазначене визнано усіма відповідачами, а тому в силу положень викладених у частині 1 статті 61 ЦПК України не підлягає доведенню.
Відповідно до статей 810, 811 ЦК України, особи, мають право користуватися жилим приміщенням, що належить на праві власності іншій особі, на підставі договору оренди (найму), який укладається у письмовій формі.
Оскільки відповідачі вселилися в частину квартири, що належить на праві власності позивачам, самовільно і без укладення відповідного договору найму (оренди) житла, вони вважаються такими, що не набули право на проживання в зазначеній частині квартири.
Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи викладене і те, що відповідачі вселившись в частину квартири, що належить на праві власності позивачам, створюють їм перешкоди в користуванні і розпорядженні своєю власністю, заявлені позивачами вимоги про виселення відповідачів з кімнат площею 8.3 та 12.7 кв. м квартири та зобов’язання не чинити перешкод у здійсненні права власності щодо зазначених жилих приміщень та допоміжних приміщень квартири підлягають задоволенню.
Оскільки позивач ОСОБА_2 є малолітньою особою, і за своїм віком не здатний самостійно користуватися належною йому частиною квартири, суд вважає доцільним частково задовольнити вимогу про надання ключів від вхідних дверей, зобов’язавши відповідачів надати один примірник ключів лише позивачці ОСОБА_1
При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір в розмірі 17 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
Виходячи із характеру спірних правовідносин, вимог пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та статті 88 ЦПК України, підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 8 грн 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн, а всього 45 грн 50 коп., шляхом стягнення з повнолітніх відповідачів (ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4) на користь позивачки по 45.50/3 = 16 грн 17 коп. з кожного.
Керуючись статтями 10, 79, 81, 88, 208, 209, 212 – 215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково. Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з кімнат площею 8.3 та 12.7 кв. м квартири АДРЕСА_1.
Зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди в користуванні кімнатами площею 8.3 та 12.7 кв. м квартири АДРЕСА_1, а також допоміжними приміщеннями (кухнею, коридорами, ванною, туалетом та вбудованою шафою) цієї квартири.
Зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 надати ОСОБА_1 примірник ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 15 грн 17 коп. з кожного, у відшкодування понесених судових витрат.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.
Головуючий: