Справа № 2-1000/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  МІСТА ЧЕРНІГОВА

                                      І м е н е м  У к р а ї н и

                                            Р І Ш Е Н Н Я

05 липня 2010 року                                                                      м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарях – Бабич В.Д., Клименку С.В.,

з участю: позивача, представника відповідача – Мишка О.В., представника співвідповідача – Устименко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди,

                                                              в с т а н о в и в:

13.11.2009 року позивач звернувся до суду з позовом і просив спростувати відомості викладені в листі відповідача від 13.11.2008 року за № 01-29/4431, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію як нотаріуса про те, що його робота зупинялася за допущені порушення законодавства, а також зобов’язати відповідача повідомити листом ОСОБА_4 про те, що викладені ним в листі від 13.11.2008 року за № 01-29/4431 відомості про те, що його робота, як приватного нотаріуса зупинялася за допущені порушення законодавства є такими, що не відповідають дійсності.

Крім того, наполягав на стягненні з відповідача 10000 грн у відшкодування моральної шкоди, яку розрахував виходячи з положень статті 440-1 ЦК Української РСР.

Ухвалою суду від 14.06.2010 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області, оскільки вирішення заявлених вимог напряму впливає на його права та обов’язки.  

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.

Представники відповідача позов не визнав і просив відмовити в його задоволенні.

Представник співвідповідача позов також не визнала, пославшись на недоведення позивачем своїх вимог.

    Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Позивач працює приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу.

    Наказом відповідача від 02.06.2006 року № 66/1 нотаріальну діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_3 було зупинено починаючи з 05.06.2006 року і до підтвердження права користування приміщенням, що є його робочим місцем.

    Даний наказ винесено на виконання пункту 6 наказу Міністерства юстиції України від 12.06.1998 року № 36/5, яким затверджено Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса.

Наприкінці 2008 року до відповідача звернулася ОСОБА_4, яка працює у позивача помічником приватного нотаріуса, із заявою про допуск до проходження стажування на посаді нотаріуса у приватного нотаріуса ОСОБА_3

    Листом від 13.11.2008 року за № 01-29/4431, підписаним начальником Головного управління юстиції у Чернігівській області Карнабедою О.В., ОСОБА_4 було відмовлено у допуску до проходження стажування у приватного нотаріуса ОСОБА_3 з тих підстав, що його робота зупинялася за допущені порушення законодавства наказом від 02.06.2006 року № 66/1, що в силу положень, викладених у наказі Міністерства юстиції України від 27.06.2008 року № 1094/5 унеможливлює призначення позивача керівником стажування.

    Позивач стверджує, що відомості, викладені в листі відповідача від 13.11.2008 року № 01-29/4431, адресованому його помічнику ОСОБА_4, про те, що його робота зупинялася за допущені порушення законодавства, порочать його честь, гідність та ділову репутацію як приватного нотаріуса, і завдають моральної шкоди.

    Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

    Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.        

    Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції).

    Статтями 270, 297, 299 Цивільного кодексу України право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації віднесено до особистих немайнових прав фізичної особи.

    В силу положень викладених у частинах 1, 3, 4 статті 277 цього Кодексу, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї (або) членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

    Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

    Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

    Як зазначено вище своїм листом від 13.11.2008 року за № 01-29/4431 відповідач повідомив ОСОБА_4 інформацію, про те, що робота позивача, як приватного нотаріуса, зупинялася за допущені порушення законодавства, і саме з цих підстав їй було відмовлено у допуску до проходження стажування у позивача.

    Згідно пункту 4 наказу Міністерства юстиції України від 27.06.2008 року № 1094/5 «Про затвердження Порядку проходження стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, та підготовки стажиста до нотаріальної діяльності» (далі по тексту – Наказ № 1094/5), керівником стажування може бути державний нотаріус, який має стаж роботи нотаріусом не менше 10 років, до якого не застосовувалися дисциплінарні стягнення, а також приватний нотаріус за його письмовою згодою на проведення стажування, який має стаж роботи не менше 10 років, робота якого не зупинялася за допущені порушення законодавства.

    Підстави для зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса визначені статтею 29-1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ, яка введена в дію Законом № 614-VІ від 01.10.2008 року.

    Станом на день винесення відповідачем наказу від 02.06.2006 року № 66/1 «Про призупинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3.» даної норми не існувало.

    Виходячи із змісту частин 1, 2 статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

    Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність.

    Таким чином, встановлені пунктом 4 Наказу № 1094/5 обмеження, що застосовуються до приватних нотаріусів, які виявили свою згоду на проведення стажування, можуть стосуватися лише тих порушень законодавства, які вчинені приватними нотаріусами після набрання чинності Законом № 614-VІ від 01.10.2008 року.

    Застосування до позивача обмежень за порушення вчинені до набрання чинності Законом № 614-VІ від 01.10.2008 року порушує встановлений статтею 5 Цивільного кодексу України принцип дії актів цивільного судочинства у часі, оскільки в розумінні статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» позивач вважається таким, що не вчиняв порушень законодавства, передбачених цією нормою.

    Отже, поширена відповідачем у листі від 13.11.2008 року за № 01-29/4431 інформація про те, що діяльність позивача, як приватного нотаріуса зупинялася за допущені порушення  законодавства є недостовірною, що у свою чергу є підставою для її спростування шляхом зобов’язання  відповідача відкликати цього листа.

    Відповідно до частини 1 статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, відшкодовується державою.

    Суд вважає доведеним завдання позивачеві моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації в очах його працівника – ОСОБА_4, поширенням відповідачем недостовірної інформації, яка підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

    Вирішуючи питання розміру грошового відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину й тривалість завданих порушенням особистих немайнових прав позивача, і виходячи із засад розумності та виваженості вважає достатньою сатисфакцією стягнення на його користь 1000 грн.

    Виходячи із характеру спірних правовідносин та часткового задоволення судом позову в частині розміру грошового відшкодування завданої моральної шкоди; положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825, яка визначає, що за зверненням до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації оплачуються витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 75 грн; положень підпункту «ж» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», який визначає, що при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити 17 грн за вимогу немайнового характеру та 1 процент від ціни позову (але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) в частині відшкодування суми моральної шкоди, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 75 грн у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 34 грн /17 + 17/ у відшкодування судового збору, а всього 109 грн  

Керуючись статтями 10, 79, 81, 88, 208, 209, 212 – 215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в:

    позов задовольнити частково. Визнати недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію викладену в листі Головного управління юстиції в Чернігівській області від 13.11.2008 року за № 01-29/4431, адресованому ОСОБА_4 про те, що його робота, як приватного нотаріуса, зупинялася за допущені порушення законодавства.

    Зобов’язати Головне управління юстиції в Чернігівській області відкликати лист від 13.11.2008 року за № 01-29/4431.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 1000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.

    Стягнути з Головного управління юстиції в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 109 грн у відшкодування понесених судових витрат.

    У задоволенні решти вимог відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.

    Головуючий: