Справа № 1 - 178/10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 м. Ковель                                                                                                           15 червня  2010 року                                                    

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді                                        Панасюка С.Л.

за участю секретаря               Віндюк  Н.І.

прокурора                               Борзовець С.В.

захисника                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення

ОСОБА_2, уродженця м. Ковеля Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, має одну малолітню дитину, не працюючого, згідно ст.90, 108 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених  ч.2 ст.189, ч.2 ст.190  КК України,

                                                               встановив :

Підсудний ОСОБА_2 19 лютого 2010 року, біля 18 год., поблизу кафе «Хортиця» по вул. Незалежності, 25 в м. Ковелі, заволодів належними ОСОБА_3 100 доларами США, які відповідають 799 грн. 97 коп., та 300-ми гривнями, разом на суму 1099 грн. 97 коп., шляхом обману та зловживання довірою, а саме,  попросив їх у останнього нібито в борг на придбання комп'ютерної техніки, не маючи намір їх віддавати.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2, повторно,  20 лютого 2010 року, біля 19 год., поблизу кафе «Каріна» по вул. Міцкевича, 1 в м. Ковелі, заволодів належними ОСОБА_3 1100-ма гривнями шляхом обману та зловживання довірою, а саме, повідомив останнього, що позичені ним напередодні 100 доларів США виявилися фальшивими і за те, щоб залагодити справи з міліцією йому довелося віддати також позичені 300 грн., хоча насправді такого не було і наміру повертати гроші він не мав.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2, повторно,  у період з 21 лютого 2010 року по 03 березня 2010 року вимагав у ОСОБА_3 передати йому 4700 грн., які нібито потрібні йому для залагодження проблем з правоохоронними органами, пов'язаних з фальшивими 100 доларами США, хоча насправді таких проблем не було. При цьому, ОСОБА_2 з метою заволодіння грошима використовував погрози насильства над потерпілим, зокрема, погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які висловлював усно, в розмовах з потерпілим віч-на-віч та по телефону, у надісланих останньому SMS, шляхом демонстрації та погрозливого застосування під час розмови металевої труби як предмету для реалізації названих погроз. Потерпілий ці погрози сприйняв реально і під їх впливом 22 лютого 2010 року, біля 10 год., поблизу кафе «Каріна» по вул. Міцкевича, 1 в м. Ковелі, передав ОСОБА_2 100 грн. з тих, які він вимагав. 03 березня 2010 року, біля 14 год., поблизу будинку № 2 по вул. Театральній в м. Ковелі, передав ОСОБА_2 3000 грн. з тих, які він вимагав, після чого останній був затриманий працівниками міліції.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2, повторно, 21 березня 2010 року, біля 10 год., на автобусній зупинці поблизу перехрестя вулиць Варшавської та Відродження в м. Ковелі, вимагав у ОСОБА_3 передати йому 400 грн. за те, що той звернувся до правоохоронних органів, що призвело до його затримання. При цьому ОСОБА_2 з метою заволодіння грошима використовував погрози насильства над потерпілим, зокрема, погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які висловлював усно в розмові з ним.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і показав, що 19 лютого 2010 року, біля 18 год., поблизу кафе «Хортиця» по вул. Незалежності, 25 в м. Ковелі, заволодів належними ОСОБА_3 100 доларами США та 300-ми гривнями шляхом обману та зловживання довірою, а саме,  попросив їх у останнього нібито в борг на придбання комп'ютерної техніки, не маючи намір їх віддавати. 20 лютого 2010 року, біля 19 год., поблизу кафе «Каріна» по вул. Міцкевича, 1 в м. Ковелі, заволодів належними ОСОБА_3 1100 гривнями шляхом обману та зловживання довірою, а саме, повідомив останнього, що позичені ним напередодні 100 доларів США виявилися фальшивими і за те, щоб залагодити справи з міліцією йому довелося віддати також позичені 300 грн., хоча насправді такого не було і наміру повертати гроші він не мав. У період з 21 лютого 2010 року по 03 березня 2010 року він вимагав у ОСОБА_3 передати йому 4700 грн., які нібито потрібні йому для залагодження проблем з правоохоронними органами,  пов'язаних з фальшивими 100 доларами США, хоча насправді таких проблем не було. При цьому, з метою заволодіння грошима розмовляв з потерпілим грубо, використовував слова та прийоми, які завідомо для нього могли бути сприйняті потерпілим як погроза насильством, в тому числі як загроза його життю та здоров'ю. Потерпілий ці погрози сприйняв реально і під їх впливом 22 лютого 2010 року, біля 10 год., поблизу кафе «Каріна» по вул. Міцкевича, 1 в м. Ковелі, передав йому 100 грн. з тих, які він вимагав. 03 березня 2010 року, біля 14 год., поблизу будинку № 2 по вул. Театральній в м. Ковелі, передав йому ще 3000 грн. з тих, які він вимагав, після чого його затримали працівники міліції. 21 березня 2010 року, біля 10 год., на автобусній зупинці поблизу перехрестя вулиць Варшавської та Відродження в м. Ковелі, він вимагав у ОСОБА_3 передати йому 400 грн. за те, що той звернувся до правоохоронних органів, що призвело до його затримання. При цьому він розумів, що потерпілий сприйматиме такі його дії як вимогу грошей з погрозою його життю та здоров’ю.

Вина підсудного підтверджується такими доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що підсудний 19 лютого 2010 року, біля 18 год., поблизу кафе «Хортиця» по вул. Незалежності, 25 в м. Ковелі, заволодів належними йому 100 доларами США та 300-ми гривнями шляхом обману та зловживання довірою, а саме,  попросив їх у нього нібито в борг на придбання комп'ютерної техніки, не маючи намір їх віддавати. 20 лютого 2010 року, біля 19 год., поблизу кафе «Каріна» по вул. Міцкевича, 1 в м. Ковелі, підсудний заволодів належними йому 1100 гривнями шляхом обману та зловживання довірою, а саме, повідомив, що позичені ним напередодні 100 доларів США виявилися фальшивими і за те, щоб залагодити справи з міліцією йому довелося віддати також позичені 300 грн., хоча насправді такого не було і наміру повертати гроші він не мав. У період з 21 лютого 2010 року по 03 березня 2010 року підсудний вимагав у нього передати йому 4700 грн., які нібито потрібні йому для залагодження проблем з правоохоронними органами, пов'язаних з фальшивими 100 доларами США, хоча насправді таких проблем не було. При цьому, ОСОБА_2 з метою заволодіння грошима використовував погрози насильства над ним, зокрема, погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які висловлював усно, в розмовах з ним віч-на-віч та по телефону, у надісланих йому SMS, шляхом демонстрації та погрозливого застосування під час зустрічі і розмови металевої труби яку він сприймав як предмет для реалізації названих погроз. Він ці погрози він сприйняв реально і під їх впливом 22 лютого 2010 року, біля 10 год., поблизу кафе «Каріна» по вул. Міцкевича, 1 в м. Ковелі, передав ОСОБА_2 100 грн. з тих, які він вимагав. 03 березня 2010 року, біля 14 год., поблизу будинку № 2 по вул. Театральній в м. Ковелі, передав ОСОБА_2 3000 грн. з тих, які він вимагав, після чого останній був затриманий працівниками міліції. 21 березня 2010 року, біля 10 год., в розмові на автобусній зупинці поблизу перехрестя вулиць Варшавської та Відродження в м. Ковелі, підсудний знову вимагав у нього передати йому 400 грн. за те, що він звернувся до правоохоронних органів, що призвело до його затримання. При цьому він знову використовував погрози насильства над ним, зокрема, погрози, які він сприймав як погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_4 показав, що в лютому 2010 року потерпілий розповів йому, що підсудний спочатку позичив у нього гроші, не повернув, сказав, що позичені гроші фальшиві, знову позичив таку ж суму, а потім для залагодження нібито проблем з фальшивими грошима став вимагати у потерпілого 4700 грн., при цьому погрожував вчиненням насильства над ним. Потерпілий реально сприйняв погрози, боявся за своє життя та здоров’я, він навіть змушений був ночувати у помешканні потерпілого задля його захисту. Він особисто перевіряв твердження підсудного про фальшиві гроші і нічого не підтвердилося.

Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_6 показав, що в лютому 2010 року на прохання підсудного він возив його та потерпілого на зустріч. Спочатку підсудний запропонував завести потерпілого в ліс, однак, він їхати туди відмовився. Тоді, підсудний взяв у його автомобілі металеву трубу, яку він використовує для самооборони, і пішов з потерпілим у подвір’я школи № 10 в м. Ковелі.

Передача потерпілим підсудному 3000 грн., які той вимагав, фіксувалася працівниками міліції: номера купюр та їх номінал були зафіксовані, а після передачі ці купюри були вилучені у підсудного (а.с. 7-18, 23).

Потерпілий зберіг записи його розмов з підсудним та надіслані ним SMS-ки, ці записи та повідомлення були належним чином вилучені слідством. Зміст та характер цих записів та повідомлень не залишає сумнівів у тому, що вимагання підсудним грошей у потерпілого супроводжувалася погрозами насильства над ним, зокрема, погрозами вбивством та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 22, 49-50, 65-70).

Під час огляду місця події з автомобіля свідка ОСОБА_6 була вилучена металева труба, яка використовувалася підсудним для погроз потерпілому (а.с. 32).

Під час проведення відтворення обстановки та обставин події потерпілий деталізував свої показання і суперечностей між цими показаннями та вказаною слідчою дією не виникло (а.с. 77-79).

Згідно довідки Ковельського МРВ у лютому 2010 року не зафіксоване вилучення підробленої купюри номіналом 100 доларів США.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2 своїми умисними, корисливими діями, повторно, заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинив шахрайство – злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2, своїми умисними, корисливими діями,  повторно, вимагав передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, зокрема, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинив вимагання – злочин, передбачений ч.2 ст.189 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить з’явлення із зізнанням, щире каяття.

Суд враховує також те, що підсудний не вперше притягується до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково, однак, через нетривалий час знову вчинив злочини проти власності, що негативно його характеризує. Разом з тим, суд бере до уваги, що підсудний має дитину віком до двох років, єдиним джерелом доходів його дружини є допомога по догляду за дитиною, молодий вік підсудного, його позитивну характеристику з місця проживання, з місця відбування покарання.

Наведене приводить суд до висновку, що виправлення підсудного можливе лише в місцях позбавлення волі, однак, з мінімальним строком позбавлення волі з передбачених статтями КК, які ставляться йому в обвинувачення,  і щодо нього відсутні підстави для застосування ст.75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи ст.69 КК України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3   про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, слід задовольнити повністю (з врахуванням зменшення ним розміру позовних вимог).

Вина підсудного у вчиненні злочинів доведена, позов він визнав повністю.                                              

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд

                                                                 засудив :

ОСОБА_2 визнати  винним  у  вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.190 КК України,  призначивши йому покарання:

за ч.2 ст.189 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.2 ст.190   КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один)  рік.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три)  роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 25 березня 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити щодо засудженого ОСОБА_2 попередню - утримання під вартою.  

Речові докази у справі: грошові купюри номіналом 50 грн. у кількості 60 штук – повернути потерпілому ОСОБА_3, сім-картку «Білайн» - залишити у власності ОСОБА_1, мобільний телефон «Нокіа 2310» - залишити у власності потерпілого ОСОБА_3, металеву трубу – знищити, СD диск – залишити у справі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 2300 (дві тисячі триста) грн.

Звернути стягнення на належні засудженому ОСОБА_2 мобільний телефон «Соні Еріксон К310і» ІМЕІ НОМЕР_1 та гроші в сумі 3 грн.

Вирок  може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий                                                                                      Панасюк С.Л.