Справа № 2-3577/10

Рішення

Іменем України

1 липня 2010 року                                                            Жовтневий районний суд м.Харкова

       у складі: головуючого – судді Кириченко О.Д.

                      при секретарі – Нестеровській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

встановив:

В травні 2010 року до Жовтневого районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» (далі – ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко) про стягнення заборгованості по заробітній платі в загальній сумі 10723,00 грн., посилаючись на те, що відповідач, з яким він тривалий час перебуває в трудових правовідносинах, з серпня-місяця 2008 року неругулярно став виплачувати йому заробітну плату, у зв’язку з чим має перед позивачем заборгованість по заробітній платі за період часу з серпня 2008 року і включно березень 2010 року у вищевказаному розмірі позовних вимог.

В ході судового розгляду позивач без зміни вищенаведеного обгрунтування уточнив свій позов, доповнивши вимогами про стягнення зарплати за квітень та травень 2010 року згідно наданої бухгалтерією відповідача довідки, у зв’язку з чим прохав стягнути з відповідача на свою користь 12163,00 грн. в якості боргу по заробітній платі.  

В судове засідання позивач не з’явився, звернувшись до суду із заявою в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України про розгляд справи за своєї відсутності і зазначивши в ній, що він повністю підтримує свої уточнені позовні вимоги.

Відповідач в особі свого представника за довіреністю Кошкарова О.М. також звернувся до суду із заявою про розгляд справи за своєї відсутності, в якій  наведені вище позовні визнав частково – тільки в частині стягнення боргу по заробітній платі, нарахованій позивачу згідно довідки підприємства зарплати за 2010 рік. Що ж стосується решти позовних вимог то в їх задоволенні прохав суд відмовити, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2009 року за результатами розгляду в попередньому судовому засіданні справи за позовом декілької кредиторів до ДП «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка» про визнання банкрутом були затверджені вимоги по заробітній платі працівників даного підприємства за період часу до жовтня-місяця 2009 року, а тому питання щодо стягнення заборгованості по зарплаті за цей період часу вважається вже розглянутим і задоволеним.  

Суд, дослідивши надані сторонами і долучені до справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість уточненого позивачем позову та необхідність його повного задоволення, виходячи з наступних обставин:

Так, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 з березня 1985 року працює в ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко в якості слюсаря-інструментальника.

Починаючи з серпня-місяця 2008 року роботодавець перестав виплачувати позивачу заробітну плату, у зв`язку з чим за період часу до червня 2010 року (включно – травень цього року) заборгував останньому 12 163,00 грн.

Зазначені обставини були повністю підтверджені відповідною довідкою бухгалтерії відповідача по справі.

Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Зважаючи ж на ту обставину, що відповідач по даній справі фактично не виплачував ОСОБА_1 заробітну плату за весь вищевказаний проміжок часу, що знайшло своє беззаперечне підтвердження в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по зарплатні за цей час такими, що ґрунтуються за Законі, а тому підлягаючими безумовному задоволенню.

До письмових посилань представника відповідача в обгрунтування своїх заперечень проти наведеної вище частини позовних вимог на вищевказану ухвалу Господарського суду Харківської області суд відноситься критично, тому що ніяких доказів щодо конкретного розміру заборгованості по зарплатні перед позивачем по даній справі, а також періоду часу, за який вона утворилася, вимоги про стягнення якої були визнані зазначеним господарським судом, відповідач в судовому засіданні не представив.

Згідно ж ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним покласти на відповідача і судові витрати по даній справі у вигляді судового збору в сумі 121,63 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5,8,10,11,15,57-60,88,158,208,209,212-215,367 ЦПК України, ст.ст.8,43 Конституції України, ст.ст.1,2,4,10,13,18,21,24,94,115,221,233 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці», суд –

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» на користь ОСОБА_1 12 163 (дванадцять тисяч сто шістдесят три) гривні 00 копійок в якості заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» на користь держави судові витрати: 121 гривну 63 копійки в якості судового збору; 30 гривен 00 копійок – в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи.

Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви про його апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                 суддя  О.Д. Кириченко