Справа № 2-4312/10                                                                                                          

                                                      ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Сватаненко В.І.                  

за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Одеська муніципальна біржа – «Про визнання договору купівлі-продажу дійсним», -

                                                                ВСТАНОВИВ:

30.03.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу дійсним, по якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу № Н-00076/97 від 29.08.1997 року, оформлений на Одеській муніципальній біржі, за яким позивач купила у відповідачів квартиру АДРЕСА_1.    

Позивач, звертаючись у суд з позовом вказує, що вона на біржі уклала договір купівлі-продажу спірної квартири із відповідачами. Позивач затверджує, що при укладанні договору біржа ввела її в оману тим, що вказала в договорі, що договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. Позивач просить суд задовольнити її позов у повному обсязі, а також пояснила, що у теперішній час відповідачі по справі ухиляються від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, їх дійсне місце проживання не відоме.

Позивач позов підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідачі про час, дату та місце судового засідання сповіщались належним чином за останньою відомою адресою, однак до суду не з*явились, через що судом приймається до уваги, що ухвалення рішення по справі не порушує та не зачіпає нічиїх інтересів, у той час як його не ухвалення може грубо порушити інтереси позивачів по справі, у зв’язку з чим суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 29 .08.1997 року позивач на біржі уклала договір купівлі-продажу вказаної квартири з відповідачами, по якому відповідачі продали позивачу вказану квартиру, а вона сплатила їм повну вартість квартири до підписання договору купівлі-продажу. Відповідачі передали позивачу спірну квартиру, виписалися, вивезли усі свої речі з неї, позивач зареєструвала договір купівлі-продажу у КП „ОМБТІ і РОН”. При укладанні договору біржа ввела позивача в оману, вказавши, що договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Разом з тим, у відповідності зі ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року, що діяла на момент виникнення правовідносин, при укладені договорів купівлі продажу потрібна нотаріальна форма договору, якщо хоча б однієї зі сторін договору є громадянин.

Згідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року) та ст. 220 ЦК України (у редакції 2003 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, а інша ухиляється від нотаріального посвідчення, суд вправі на вимогу однієї зі сторін визнати угоду дійсної.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу й виконали умови договору.

Одночасно, судом приймаються до уваги й положення ЦК України у редакції 2003 року, що діє на момент ухвалення рішення по справі, а саме ст. 204 ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним та ст. 321 ЦК України, згідно до якої право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу спірної квартири підлягає визнати дійсним.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, ст. 47 ч. 2 ст. 227 ЦК Україна у редакції 1963 року, ст. ст. 15, 16, 204, 220, 321, 392 ЦК України у редакції 2003 року, суд, -

                                                                ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Одеська муніципальна біржа – «Про визнання договору купівлі-продажу дійсним» - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № Н-00076/97 від 29.08.1997 року, укладений на Одеській муніципальній біржі, по якому ОСОБА_2, який діяв від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 продали ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня його отримання.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :