Справа №1-68/2010

ПОСТАНОВА

22 червня 2010 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді                 Бобровської І.В.

при секретарі                 Яценюк О.А.,

за участю прокуроров             Павленко Л.М., Савченка К.С.,

захисника                       ОСОБА_1,

підсудного                       ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна Одеської області кримінальну  справу по обвинуваченню

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Станіславка, Котовський         р-он, Одеська область; українця, громадянина             України, освіта середня, пенсіонера, одруженого,         проживаючого в АДРЕСА_2 нагородженого бронзовою медаллю ВДНГ,             раніше не судимого,

у скоєнні  злочинів, передбачених  ст. 365 ч.1, ст. 366 ч.1 КК Украины,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що  08.07.2008 року, в денний час, являючись головою правління Громадської організації      «Садове товариство «Поліграфіст» та маючи організаційно-розпорядчі функції відповідно до статуту товариства, перебуваючи в СТ «Поліграфіст» масиву «Мале-1» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_3 згідно державного акта на право приватної власності на землю передана у приватну власність для ведення садівництва земельна ділянка 0,06 га, розташована в с. «Мале-1» Єгорівської сільради, всупереч ст.ст. 6, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 17, 35, п. в ч.1 ст.81, ст.ст. 91, 118, 211 та п.12 розділу X Земельного      кодексу України, в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та з метою усунення від оплати останніми вчинюваних нотаріальних дій згідно ст.31 Закону України «Про нотаріат», навмисно підписав та видав витяг з протоколу АДРЕСА_3 загальних зборів членів громадської організації «Садове товариство «Поліграфіст»» від 08.07.2008 року, яке проводилось формально, про те, що ОСОБА_5 надається право на користування земельною ділянкою АДРЕСА_3, тим самим явно вийшовши за межі наданих йому прав та повноважень.  

Після чого, 26.01.2009 року, в денний час, ОСОБА_2, перебуваючи за місцем помешкання, яке розташоване по вул. Щорса, б. 148, корп. 2, кв. 704 в м.Одеса, усвідомлюючи той факт, що громадянці ОСОБА_5 на підставі рішення Роздільнянського райвиконкому №139 від 10.05.1988 року не була надана у користування земельна ділянка АДРЕСА_3 площею 0,06 га, в інтересах останньої, навмисно видав офіційну  довідку з недостовірними відомостями про те, що ОСОБА_5 має земельну ділянку АДРЕСА_3 площею 0,06га, яка раніше була надана їй у користування на підставі Рішення Роздільнянського райвиконкому від 10 травня 1988 року, №139, яку підписав, завірив мокрою печаткою товариства та видав на прізвище ОСОБА_5 для її надання до Роздільнянської районної державної адміністрації та в подальшому до землевпорядної  організації.

Вказану довідку з метою отримання ОСОБА_5 права власності
на земельну ділянку ОСОБА_2 надав до органу державної влади - Роздільнянської районної державної адміністрації та в подальшому до приватного підприємства «Земсервіс», де виготовилась технічна документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку АДРЕСА_3 (для ведення садівництва) гр. ОСОБА_5 - члену СТ «Поліграфист» масиву «Мале-1» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв істотної шкоди охоронюваним п.1 ст.1 Земельного кодексу України правам та інтересам держави.

Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.365 КК України як службове перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави.

Крім того, дії ОСОБА_2 по навмисному підписанню, завіренню мокрою печаткою товариства та видачі ОСОБА_4 офіційної довідки з недостовірними відомостями про те, що ОСОБА_5 має земельну ділянку АДРЕСА_3 площею 0,06га, яка раніше була надана їй у користування на підставі Рішення Роздільнянського райвиконкому від 10 травня 1988 року, №139, надання вказаної довідки до Роздільнянської РДА та в подальшому до ПП «Земсервіс» кваліфіковані органом досудового слідства і по ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєні злочинів не визнав у повному обсязі.

Суду пояснив, що Рішенням Роздільнянського райвиконкому від 10 травня 1988 року, №139 закріплено землю не за ОСОБА_5, а за Видавництвом «Чорноморська комуна», на базі якого і було утворено СТ «Поліграфіст», членом якого був ОСОБА_3 – батько ОСОБА_5. Земельна ділянка ОСОБА_3 була виділена профкомом Видавництва «Чорноморська комуна». Вказане рішення виконкому є підставою для видачі довідок тисячам користувачів земельних ділянок в Роздільнянському районі Одеської області. В липні 2009 року Роздільнянська РДА видала 37 (по числу членів товариства) розпоряджень про виготовлення технічної документації з метою приватизації земельних ділянок. Рішенням загальних зборів членів товариства  (Протокол №2) від 08.07.2008р. за заявами членів товариства з 1988 року – хто постарів та не міг обробляти земельні ділянки, їх було виключено з членів товариства з передачею права користування земельними ділянками їх дітям і прийняття їх в члени товариства замість вибувших. Серед інших такі заяви надійшли і від ОСОБА_3 та ОСОБА_5 – про виключення ОСОБА_3 з членів товариства та прийняття замість нього ОСОБА_5. Заяви були розглянуті на загальних зборах СТ «Поліграфіст», які проводились не формально, та ухвалене позитивне рішення на підставі п.4.1.7. Статуту. Він як голова правління засвідчив своїм підписом рішення загальних зборів та видав витяг з протоколу №2 рішення загальних зборів товариства «Поліграфіст» від 08.07.2008р., тим самим виконав покладений на нього статутом товариства обов’язок. Крім того, заява ОСОБА_4 разом з заявою ОСОБА_3 та витягом з протоколу була надана до Роздільнянської РДА  для винесення розпорядження на виготовлення технічної документації. Разом з заявою ОСОБА_5 до РДА  було передано ще 12 витягів та 25 справ на інших членів товариства. Ніяких порушень закону при виготовленні документів в Роздільнянській РДА виявлено не було. Він закон не порушував, а його нібито усвідомленість  в порушенні закону є припущенням прокурора і не знайшла свого підтвердження в справі. Крім  того, ніякої шкоди державі виготовленням технічної документації на земельну ділянку члену товариства не заподіяно. Він знав, що у ОСОБА_3 був державний акт на право власності на землю старого зразка, який не має кадастрового номеру та взагалі ніде не зареєстрований, але вважає цій державний акт недійсним, оскільки його не приймають як правовстановлюючий документ ні органи нотаріату, ні інші державні органи. Бланк довідки, виданої ОСОБА_5 та іншим членам товариства, готував та заповнював ОСОБА_6, а він її підписував. Бланк довідки був взятий в Держкомземі.

Свідок ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що  працює в Роздільнянській РДА головним спеціалістом управління сільського господарства і надавала дозвіл на виготовлення технічної документації на приватизацію земельних ділянок. З документів треба було надати заяву-довідку про надання дозволу на приватизацію, в якій вказується номер земельної ділянки, приблизний її розмір, де вона знаходиться, з якого часу використовується. Заява підписується громадянином, а довідка – головою товариства.  До заяви довідки також надається ксерокопія садової книжки та виписка з протоколу СТ про прийняття в члени товариства та виділення земельної ділянки. Рішенням Роздільнянського виконкому  раніше земельна ділянка передавалась організаціям. Пояснила, що після внесення змін в ЗК України в 2002 році якщо земельна ділянка видається із земель запасу сільської ради, то тоді громадянином збирається іншій пакет документів – надається дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Якщо до товариства приймається новий член і земельна ділянка до земель запасу сільській раді не передавалась, а залишалась в користуванні товариства, то новий член готує загальний пакет документів на приватизацію, що і було у випадку з ОСОБА_5 .  

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що є членом правління СТ «Поліграфіст» з 2008 року. З цього року вони з головою правління ОСОБА_2 вирішили навести порядок в документації кооперативу, який існував вже 20 років. Вони зареєстрували статут кооперативу і розпочали свою діяльність. Вони встановили, що 7 осіб мають державні акти, половина –садові книжки, а інші –взагалі не мають ніяких документів. До правління з заявами звернулись декілька членів СТ з проханням переоформити їх право на користування землею на їхніх родичів, так як вони не можуть самі вже обробляти землю. На загальних зборах членів СТ «Поліграфіст» (Протокол №2) було прийнято рішення по вказаних заявах. Одних осіб було виключено з членів СТ, а замість них прийнято в члени товариства інших осіб на підставі заяв. Він зібрав документи на передачу в РДА  для отримання дозволів на приватизацію земельних ділянок разом з заявами-довідками,  списками колишніх членів, заявами колишніх членів про переоформлення їх прав на користування земельною ділянкою, виписки з протоколу загальних зборів №2 про передачу земельних ділянок та прийняття нових членів.  Всі ці пакети документів були передані до Роздільнянської РДА, в тому числі і на 12 нових членів. Підставою для видачі заяви - довідки  було рішення Роздільнянського райвиконкому № 139 від 10.05.1988р. про передачу земельної ділянки в користування Видавництву «Чорноморська комуна», на базі якого було створено СТ «Поліграфіст». Рішення сільради, на підставі якого ОСОБА_3 був виданий держаний акт старого зразка, немає в наявності, як і немає копії цього акту та кадастрового номеру ділянки. Усі подані документи на 32 особи були перевірені Роздільнянською РДА і отримані дозволи на виготовлення технічної документації, в т.ч. і ОСОБА_5 Потім він передав ці документи в «Земсервіс». ОСОБА_2 текст довідок про користування земельними ділянками не складав і не заповнював, а тільки їх підписував.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005г. «про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається тільки по мотивам неповноти або неправильності досудового слідства, в тому числі і з ініціативи суду. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення всупереч вимогам ст.ст.22 и 64 КПК України не були досліджені або були поверхово або одностороннє досліджені  обставини справи, які мають суттєве значення для правильного розгляду справи.

Так, відповідно до ст.22 КПК України органи досудового слідства зобов’язані  вжити заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Разом з тим, дані вимоги органами досудового слідства не виконані, в зв’язку з чим допущена однобічність та неповнота, яка не може бути усунена в судовому засіданні, так як від цього залежить належна оцінка діям усіх винних осіб по справі, та правильна їх кваліфікація.

Відповідно до ст.64 КПК України при проведенні досудового слідства підлягає  доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб ті інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого та мотиви злочину, однак органи досудового слідства в порушення вимог закону не встановили усі обставини скоєння злочинів, і суд вважає, що ця неповнота не може бути усунена в судовому засіданні.                                                  

Пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення не відповідає вимогам ст.132 КПК України, так як воно не конкретно, обвинувальний висновок не відповідає вимогам ст.223 КПК України, формулювання, викладене в обвинувальному висновку, відрізняється від формулювання, наведеного в постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого. В описовій частині вищевказаних документів повинні бути зазначені встановлені в ході слідства обставини скоєння злочину, докази, місце, час, спосіб, мотиви та наслідки.      

В постанові Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003р.  «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» підкреслено, що суди при розгляді справ по перевищення службових повноважень повинні створювати необхідні умови для з’ясування всіх фактичних обставин справи; службового становища й кола повноважень особи; мотиву, мети і характеру вчинених дій, їх зв’язку зі службовим становищем особи та наслідками, що настали.

Перевищення службових повноважень утворює склад злочину лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службовою особою повноважень, необхідно з’ясувати компетенцією службової особи і порівняти її з  вчиненими діями. Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, декретом, указом, статутом, інструкцією тощо. Якщо вказаний нормативний акт нечітко регламентує повноваження службовця, то він не може притягатися до кримінальної відповідальності, бо він вийшов за межі повноважень ненавмисно.

При вирішенні питання  про те, чи є вихід за межі наданих прав або повноважень явним, суди мають враховувати, наскільки він був очевидним для службової особи і чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки.

Під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках або з особливого дозволу або з додержанням особливого порядку – за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, як могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.          

До обов’язкових ознак об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України - перевищення службових повноважень – належить також настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Істотною шкодою, якщо вона має нематеріальний характер, можуть визнаватися порушення прав і свобод людини і громадянина, підрив авторитету та престижу органів державної влади чи місцевого самоврядування, порушення громадського порядку, створення обстановки, що утруднює установі, організації, підприємству здійснення основних функцій тощо. При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди, упущеної вигоди тощо.  

Момент закінчення злочину, передбаченого ст.365 КК України пов’язується з настанням істотної шкоди.

Форма вини злочинів - умисна. Службова особа усвідомлює, що дії, які вона вчиняє, виходять за межі наданих їй законом службових повноважень, і бажає їх вчинити. А диспозиція ст. 366 КК України прямо говорить про те, що дії вчиняються завідомо.

Мотиви злочину, як і мета винного, на кваліфікацію вчиненого не впливають, але мають встановлюватися в процесі розслідування справи і враховуватися при визначенні міри покарання. Зазвичай, мотиви цього злочину корисливі. Мета - отримання вигоди в тій чи іншій формі.

В пред’явленому ОСОБА_2 обвинуваченні (а.с.149)  за ст. 365 ч.1 КК України вказано, що він скоїв вказаний злочин шляхом навмисного підписання та видачі витягу з протоколу №2 загальних зборів членів ГО «СТ «Поліграфіст»  від 08.07.2008р. про те, що ОСОБА_5 надається право на користування земельною ділянкою АДРЕСА_3 , чим заподіяв істотної шкоди правам та інтересам держави.  Такі дії він  вчинив всупереч ст.ст.6,21 Закону України  «Про місцеві державні адміністрації», які визначають види актів, що можуть видавати місцеві державні адміністрації та їх повноваження в галузі використання та охорони земель, та вимог Земельного Кодексу України щодо повноважень місцевих державних адміністрацій, порядку приватизації громадянами земельних ділянок для садівництва та відповідальність за порушення земельного законодавства. При цьому з обвинувачення не зрозуміло, що входило в компетенцію голови правління товариства, та яким чином, підписавши витяг з протоколу загальних зборів членів організації, ОСОБА_2 явно вийшов за межі наданих йому повноважень – чи це входило до компетенції іншої особи, чи до компетенції колегіального органу, чи до компетенції місцевої державної адміністрації (посилка йдеться в обвинуваченні саме на встановлену законом компетенцію цього органу, але підписання протоколу загальних зборів СТ в компетенцію цього органу не входить) тощо.

Як вбачається зі Статуту  ГО «СТ «Поліграфіст» п.5.7 голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління, діє без доручення від імені організації, укладає в межах компетенції угоди, розпоряджається коштами організації  та має право підпису фінансових документів. До компетенції же самої організації згідно п.4.1.6-4.1.8 Статуту шляхом скликання загальних зборів відноситься приймання до організації нових членів, перегляд розподілу ділянок у разі відмови від них старих власників на користь третіх осіб, передавання ділянок членам організації. (а.с.44-52).

З витягу з протоколу №2 загальних зборів членів ГО «СТ «Поліграфіст» від 08.07.2008р. (а.с.71), підписаного Головою правління ОСОБА_2 вбачається, що за заявою ОСОБА_3 про переоформлення лицевого рахунку з фактичною передачею ділянки в користування постановлено переписати лицевий рахунок на ділянку АДРЕСА_3 на ОСОБА_5 та надати їй право на користування земельною ділянкою (За-26, проти –немає).  Тобто рішення приймалось не особисто ОСОБА_2, а колегіальним органом.

Самого Протоколу №2 від 08.07.2008р. в матеріалах справи немає, він слідчим не вилучався та не досліджувався і чи співпадає витяг з оригіналом документу – не перевірялось.

Також органом досудового слідства не встановлено і в пред’явленому  обвинуваченні не зазначено, в чому полягає істотна шкода, заподіяна діями ОСОБА_2 по підписанню витягу з Протоколу правам та інтересам держави, що є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину. Слідчий обмежився лише вказівкою на те, що така шкода заподіяна і вона є істотною.

Крім того, в обвинувальному висновку змінено формулювання пред’явленого ОСОБА_2 обвинувачення за ст. 365 ч.1 КК України, яке викладено в постанові про притягнення його в якості обвинуваченого від 24.09.2009р. (а.с.149). А саме: що загальні збори, витяг з протоколу №2 рішення яких підписав ОСОБА_2, проводились формально, хоч це питання ніхто не досліджував і в цьому напрямку слідство не велося.

Рішення загальних зборів від 08.07.2008р. ніким не оскаржувалось, прокуратурою  не опротестовано, не скасовано та не визнано не чинним. Висновок органу досудового слідства про формальність проведення загальних зборів доказами не підтверджений.

В обвинувальному висновку вказані мотиви та цілі скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 365 ч.1 КК України – в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з метою усунення від оплати останніми вчинюваних нотаріальних дій, які відсутні в постанові по притягнення його в якості обвинуваченого, але корисливих мотивів його дій не встановлено.      

З оголошених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_5 від 25.09.2009г. в зв’язку з неможливістю доставити її приводом в судове засідання вбачається, що послуги ОСОБА_2 коштували 1000 грн. (па.с.157-159).

Сам же ОСОБА_2 в судовому засіданні поясняв, що 1000 грн. коштували не його послуги, а послуги ПП «Земсервіс» за виготовлення технічної документації, про що в нього є відповідні квитанції.  

Цей факт органом досудового слідства не перевірявся.

Також до складу злочину, передбаченого ст.365 ч.1 КК України в обвинувальному висновку органом досудового слідства були включені і дії ОСОБА_2 по навмисній видачі офіційної довідки з недостовірними відомостями про те, що ОСОБА_5 має у користуванні земельну ділянку АДРЕСА_3 площею 0,06га, яка раніше була надана їй у користування на підставі Рішення Роздільнянського райвиконкому від 10.05.1988р. № 139, та наданні її до органу державної влади – Роздільнянської РДА та ПП «Земсервіс», де виготовилась технічна документація із землеустрою, що спричинило істотної шкоди правам та інтересам держави. Вказане формулювання обвинувачення за ст.365 ч.1 КК України відсутнє в постанові про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого за цією статтею, що суперечить вимогам 228-232 КПК України.

Крім цього, вказані дії також кваліфіковані органом досудового слідства і за ст. 366 ч.1 КК України.

Кваліфікацію одного й того ж діяння ОСОБА_2 по навмисній видачі довідки з недостовірними відомостями за двома статтями КК України суд вважає зайвою.

Рішенням загальних зборів членів громадської організації «Садове товариство «ПОЛІГРАФІСТ» від 08.07.2008р. (Протокол №2), копію якого надав суду підсудний, за заявою ОСОБА_3 постановлено переписати лицевий рахунок згідно п 4.1.7. Статуту на ділянку АДРЕСА_3 на ОСОБА_5 та надати їй право на користування ділянкою; в зв’язку з передачею права користування землею та особистої заяви прийняти ОСОБА_5 членом ГО «СТ «ПОЛІГРАФІСТ»; в зв’язку з передачею своїх прав на землю та пп. 4.1.8., 10.1 Статуту припинити членство в ГО «СТ «ПОЛІГРАФІСТ» ОСОБА_3 (а.с.202-207).

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку АДРЕСА_3 (Для ведення садівництва) ОСОБА_5 члену СТ «Поліграфіст» масиву «Мале-1» на території Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області місить довідку, підписану головою СТ «Поліграфіст» ОСОБА_2 26.01.2009р., видану ОСОБА_5 в тому, що вона дійсно є членом садівницького товариства «Поліграфіст», має земельну ділянку № 2 площею 0.06га, яка раніше була надану йому (їй) у користування на підставі Рішення Роздільнянського райвиконкому від 10.05.1988р. №139. Земельна ділянка використовується для ведення садівництва з 2008р.

На тому ж аркуші міститься заява ОСОБА_5 на передачу їй безоплатно у власність земельну ділянку площею 0.06га АДРЕСА_3, яка розташована на території Єгорівської сільради СТ «Поліграфіст» масиву «Мале-1» та перебуває у її користуванні з 2008 року і використовується для ведення садівництва.

Технічна документація також містить клопотання Роздільнянської РДА на виготовлення технічної документації ОСОБА_5, копію членської книжки садовода СТ «Поліграфіст» Видавництва «Чорноморська комуна», видану 10.07.2008р. на ім’я ОСОБА_5, яка прийнята в товариство у 2008 році, заяву колишнього користувача земельної ділянки ОСОБА_3 про переоформлення лицевого рахунку на ділянку на його доньку ОСОБА_5, витяг з протоколу №2 загальних зборів від 08.07.2008р., довідку відділу Держкомзему у Роздільнянському районі в тому, що на 01.01.2009р. за СТ «Поліграфіст» обліковується 4,50 га землі.

Згідно Рішення Виконкому Роздільнянської районної ради народних депутатів від 10.05.2008р. № 139 (а.с.37) виділено в постійне користування під розміщення 3993 колективних садових ділянок земельну площу за рахунок земель колгоспу ім.Калініна  для 36 підприємств, установ та організацій, в тому числі Видавництва «Чорноморська комуна» (а.с.37-40).

З пояснень підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вбачається, що їм дійсно було відомо, що на підставі вказаного рішення виконкому земельна ділянка передавалась не ОСОБА_5, а організації в цілому, що і малось на увазі в довідці. Тобто це рішення підтверджує правомірність користування земельною ділянкою у вигляді єдиного масиву для ведення садівництва садового товариства «Поліграфіст» і його право розподіляти земельні діялнки між садоводами – членами товариства.                            

З тексту самої довідки та наданих до неї інших вище перелічених документів зрозуміло, що ОСОБА_5 прийнята в члени кооперативу в 2008 році і користується земельною ділянкою АДРЕСА_3 саме з 2008 року, що підтверджується її особистою заявою та витягом з протоколу №2 загальних зборів, членською книжкою садовода. У органів місцевої влади, а саме Роздільнянської РДА, яке перевірило ці документи та надало до проектної організації клопотання про виготовлення технічної документації, це сумніву не викликало. Крім того, такі самі довідки з посилкою на вказане рішення були надані всім 32 членам товариства, але кримінальні справи з цього приводу за ст.366 ч.1 КК України відносно ОСОБА_2 не порушені. Рішення загальних зборів від 08.07.2008р. про надання ОСОБА_5 права користування земельною ділянкою АДРЕСА_3 не скасовано і є чинним.  

За теорією кримінального права безпосереднім об’єктом службових злочинів є правильна діяльність державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, організації, установи, підприємства, зміст якої визначається законодавством України, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій. Основним безпосереднім об’єктом службового підроблення (ч.1 ст. 366 КК України) є також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

На думку органу досудового слідства своїми протиправними діями шляхом службового підроблення ОСОБА_2 порушив порядок діяльності товариства в частині підготовки, складання та видачі офіційного документу, а також засвідчення факту, що має юридичне значення.  Але яке юридичне значення має цей факт з обвинувального висновку не зрозуміло і в чому полягає порушення порядку діяльності товариства видачею довідки такого змісту  – також.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9 від 22.09.2009р., постанови про привід якої в судове засіданні не були виконані, вбачається, що усі перелічені вище документи (довідка, заява, витяг з протоколу, садова книжка, клопотання  РДА) стали підставою для розробки технічної документації, яка передує видачі державного акта. Свідок зазначає, що в даному випадку з ОСОБА_5 має значення та обставина, що дана земельна ділянка для ведення садівництва використовується на підставі вказаного рішення  з 1988 року, але яке саме значення – свідок не зазначив, а слідчий і не питав.

Допитана в судовому засіданні головний спеціаліст Роздільнянської РДА ОСОБА_7 пояснила, що для надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для передачі її у приватну власність не має значення, з якого саме року ОСОБА_5 користується вказаною ділянкою. Пакет документів готується однаковий, якщо земельна ділянка надається особі з земель, які знаходяться в користування Садового товариства. Інший пакет документів готується тільки в тому разі, коли ділянка надається особі з земель запасу сільської ради, але даного випадку це не стосується.      

Той факт, що ОСОБА_2 було достовірно відомо про наявність у ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_3, і що злочинні дії вчинені ним з метою звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від оплати нотаріальних дій, найшов своє відображення тільки в обвинувальному висновку в якості мотиву та цілей скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, що не впливає на кваліфікацію дій за цією статтею, та взагалі доказами не підтверджений. Але окремої кваліфікації в пред’явленому обвинуваченні не набув, хоч слідчий і посилається на цей державний акт як на доказ вини ОСОБА_2

В порушенні кримінальних справ з цього приводу відносно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  працівників Роздільнянської РДА та ПП «Земсервіс» на підставі ст.ст. 190, 358, 364-369 КК України органом досудового слідства відмовлено постановою від 28.09.2009р.  за ст.6 п.2 КПК України.

ОСОБА_3 взагалі з приводу вказаних в обвинувальному висновку обставин органом досудового слідства не допитувався.

Усі вище перелічені обставини свідчать про явну неповноту досудового слідства і його неправильність, яку неможливо усунути в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за необхідне повернути матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст.365 ч.1, 366 ч.1 КК України на додаткове розслідування, в ході якого необхідно усунути вищевказані недоліки та протиріччя, виконати інші необхідні  слідчі та оперативні дії і в залежності від встановленого пред’явити обвинувачення у  відповідності до вимог ст.132 УПК України, скласти обвинувальний висновок відповідно до вимог ст.ст. 228-232 КПК України і кваліфікувати дії  усіх винних осіб у відповідності  з нормами КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.281 КПК України,

ПОСТАНОВИЛ:

Кримінальну справу №1-68/2010 по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.365 ч.1, ст.366 ч.1 КК України, повернути прокурору Роздільнянського району Одеської області на додаткове розслідування.

На постанову може бути подана апеляція  протягом 7 діб з дня її винесення до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області.            

             Суддя