Копія
Справа № 2-А-165
2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді – Нікітішин В.П.
при секретарі - Бондаренко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Котовську Одеської області про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Управляння пенсійного Фонду України в м. Котовську Одеської області про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, посилається на те, що йому як постраждалому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи необхідно виплачувати пенсію в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст. 50, 54 Законом України "Про статус та соціальній захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Оскільки розмір фактично виплачуваної пенсії був значно нижчим, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але отримав відмову, що спонукало його звернутися до суду за захистом свого права. Уточнивши 12.05.2010 року свої позовні вимоги остаточно просив суд визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати останнього зробити перерахунок пенсії за період з 03.02.2006 року по день ухвалення рішення суду у цій справі відповідно до Закону України «Про статус та соціальній захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому попередньо поновити йому термін для звертання з позовом до суду.
Представник відповідача позов не визнав. Надав письмове заперечення до позову у якому вказував, що відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла до 31.12.2007 року, розмір пенсії для інваліда 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно із пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" мінімальний розмір пенсій за віком, який застосовується для розрахунку пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, встановлено в розмірі 19,91 грн. Таким чином, мінімальний розмір пенсії інвалідам 2 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок із аварією на ЧАЕС, складає 159,28 грн. (19,91 грн. х 8).
Пунктом 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Зазначений мінімальний розмір пенсії застосовується тільки для пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") .
З 01.01.2008 р., відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розмір пенсії для інвалідів 2 групи, потерпілим від аварії на ЧАЕС, не може бути нижчим, ніж 120 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2008 року прожитковий мінімум для зазначеної категорії осіб становив 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. Таким чином, мінімальний розмір пенсії інвалідам 2 групи - постраждалим від аварії на ЧАЕС 1 категорії становить відповідно: з 1 січня 2008 р. - 564 грн., з 1 квітня - 577,20 грн, з 1 липня 2008 року - 578,40 грн., з 1 жовтня 2008 року - 597,60 грн. .
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" з 22.05.2008 р. встановлені нові розміри мінімальних пенсій для осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для інвалідів 2 групи, постраждалих від аварії 1 категорії, мінімальний розмір пенсії становить 580 грн.
З 01.07.2008 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" проведено підвищення мінімальних розмірів пенсій для всіх категорій пенсіонерів. Для осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та визнані інвалідами 2 групи, мінімальний розмір пенсії складає з 01.07.2008 р. 655 грн.
Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю. Для осіб, віднесених до 1 категорії, які є інвалідами 2 групи, додаткова пенсія складала 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміри пенсій та додаткових пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюються, виходячи з розміру 19,91 грн.- мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01.01.2008 року встановлені нові розміри додаткової пенсії за шкоду. Для постраждалих інвалідів 2 групи вона становить 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, розмір додаткової пенсії для інвалідів 2 групи 1 категорії становить: з 1 січня 2008 р. - 94 грн., з 1 квітня - 96,20 грн, з 1 липня 2008 року - 96,40 грн., з 1 жовтня 2008 року - 99,60 грн.
Пенсія ОСОБА_1 призначена як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС, інваліду 2 групи, в мінімальному розмірі. Основний розмір пенсії без врахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить на даний час 655 грн. (мінімальний розмір пенсії, встановлений законодавством для цієї категорії пенсіонерів). Загальна сума отримуваної пенсії станом на 01.02.2010 року складає 813 грн., де 655 грн. - основний розмір пенсії, 114,60 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, 28,40 грн. - підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №198, 30 грн. - доплата по Постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1252. Розмір пенсії ОСОБА_1 встановлено відповідно до вимог діючого законодавства.
Також представник відповідача посилався на ч. 2 ст. 99 КАС України, та зазначав, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, оцінивши у сукупності докази надані сторонами як в обґрунтування позовних вимог так і в заперечення проти них, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 та інвалідом 2 групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджено відповідним посвідченням (а.с.6), довідкою до акту огляду МСЕК (а.с. 8). Позивач перебуває на обліку у відповідача і йому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.02.2006 року, проте, у спірний період остання позивачу виплачувалась з врахуванням обмежень, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня № 523, від 03.01.2001 року № 1, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року № 654 у значно менших сумах, що не відповідають розмірам, встановлених Законом. Вказані обставини не заперечувались представником відповідача в судовому засіданні .
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частина 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 2 групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вищий адміністративний суд України в оглядовому листі адміністративним судам України від 14 серпня 2008 року за № 1406/100/13-08 (пункт 9) визначив, що «Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12), а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (1-2002-п ), яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав». Дану позицію підтримав Верховний Суд України в постанові від 27 травня 2008 року при перегляді за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України які істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Дія вищезазначених норм Закону зупинялася на 2008 рік Законом України «Внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. в частині визначених розмірів пенсій та надбавок, однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 ці зміни визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним судом.
В Законі України «Про державний бюджет на 2009 рік» норми ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинено і не змінено. Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, статтями 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір основної та додаткової пенсії кратним розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розмірі соціальних виплат, які залежать лише від розміру мінімальної заробітної плати.
Відтак, суд, вважає, що, оскільки в 2009 році Верховна Рада не уповноважувала Кабінет Міністрів України встановлювати розміри пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач не мав права при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу керуватися постановою Кабінету Міністрів України.
Крім того, надання такого права законодавцем Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі інших законів, якими встановлено соціальні виплати в розмірі мінімальної пенсії за віком.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що відсутнє бюджетне фінансування вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що стало причиною його не виконання, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 4 ст. 19 Конституції у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Таким чином, відповідач зобов’язаний був з 22 травня 2008 року нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну основну та додаткову пенсію відповідно до розмірів, встановлених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" кратним мінімальній пенсії за віком. Проте, 10.02.20010 року неправомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону (а.с. 9).
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання останнього провести нарахування та виплату позивачу щомісячної основної та додаткової пенсії відповідно до розмірів, встановлених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах строку звернення до адміністративного суду, тобто з 22.02.2009 року і по дату ухвалення судового рішення. При цьому зобов’язати відповідача виходити з розміру мінімальної пенсії за віком в цей період, встановленої абзацом 1 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд, відмовляє в задоволенні вимог за період з 03.02.2006 по 22.02.2009 рік, оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, а відповідач у судовому засіданні наполягав на відмові у задоволенні позову за цей період з цих підстав.
Доказів поважності пропущення цього строку позивач суду не надав. Зокрема, положення Конституції України є доступними для громадян, Рішення Конституційного суду, на які посилається позивач, набрали чинності з моменту їх проголошення, про що було повідомлено в офіційних друкованих виданнях, а отже позивач мав можливість дізнатися про порушення його прав та своєчасно звернутись до суду за їх захистом.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 8,9,11,71,86,94,99,100,160–163, 167, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у місті Котовську Одеської області, щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячної основної та додаткової пенсії відповідно до розмірів, встановлених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.02.2009 року до дня ухвалення цієї постанови.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у місті Котовську Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну основну пенсію, передбачену ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.02.2009 року по 12.05.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у місті Котовську Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачену ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.02.2009 року по 12.05.2010 року з урахуванням проведених виплат.
В інших вимогах позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі, а надалі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.
Суддя – підпис
Постанову суду у повному обсязі складено 17.05.2010 року.
С у д д я –
Секретар -