Копія:                                                                                                        

                                                                                                         Справа №2- 901

                                                                                                                  2010 р.

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                        І МЕНЕМ     У К Р А Ї Н И

                   11 червня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

                               в складі:   г о л о в у ю ч о г о суді – Нікітішина В.П.

                                                        при с е к р е т а р і   - Бондаренко Н.І.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням                                                                      

                                                                  В с т а н о в и в :

                                    Позивач 04.03.2010 року звернувся в суд з цим позовом до відповідачки, вказуючи, що є власником житлового будинку  АДРЕСА_1. В цьому будинку він проживав однією сім’єю з відповідачкою. Після розлучення у 2006 році відповідачка перейшла жити до своїх батьків в Новоселівка Котовського району Одеської області де мешкає до цього часу. На протязі цього часу вона в будинку не проживає і не користується ним. Її реєстрація за цією адресою є формальною. Добровільно з реєстрації відповідачка до цього часу не знялась. Тому він змушений звернутись до суду з цим позовом.  З урахуванням зменшення позовних вимог просив постановити рішення суду, яким визнати відповідачку такою, що втратила право на користування жилою площею в його будинку.

                                     Позивач в ході розгляду справи в суді підтримав свій позов. Вказував, що формальна реєстрація постійного місця проживання  відповідачки в його будинку є для нього дискомфортною.  

          Відповідачка проти позову заперечувала. Пояснювала, що спірний будинок був придбаний ними свого часу за власні кошти. Тому вона має право на це житло. При цьому не заперечувала, що після розлучення переселилась з малолітнім сином до своєї матері в АДРЕСА_2 де проживає більше 4 років. Причину переселення пояснювала неможливістю проживання у будинку з бувшим чоловіком.  

                   Вислухавши пояснення сторін та дослідивши  письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

                     Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є одноосібним власником  житлового будинку  АДРЕСА_1 з 12.06.2006 року на підставі договору купівлі-продажу. Будинок придбаний ним після розірвання шлюбу з відповідачкою. В цьому будинку зареєстрована на постійне місце проживання з 19.08.2003 року відповідачка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

                   Факт того, що відповідачка в цьому будинку не проживає і переселилась на інше постійне місце проживання більше 4 років, визнається сторонами у справі, а тому не потребує додаткового доказування. Доказів поважності відсутності проживання відповідачки за місцем реєстрації у будинку позивача матеріали справи не містять. Доводи відповідачки про наявність у неї права власності на будинок не підтвердженні відповідними доказами цьому.  

            Тому суд вважає, що реєстрація постійного місця проживання відповідачки за цією адресою, є формальною, без наміру її фактичного проживання в цьому будинку. Тому вона втратила право на користування цим житлом, оскільки більше 06 місяців без поважних причин не проживає в ньому. Її реєстрація в будинку обмежує права власника будинку на володіння ним, тому вимога позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

           Питання розподілу судових витрат між сторонами у справі судом не вирішується, оскільки таких вимог вони не заявляли.                      

           Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.319,391 ЦК України, ст.ст.71,72,163 ЖК України, суд, -

                                                                      В И Р І Ш И В :

             Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

                         Визнати ОСОБА_4, такою, що втратила право на користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 Одеської області.

             Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

 Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд, який його постановив, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з  дня його проголошення, а надалі апеляційної скарги в наступні 20 днів. Або подачею безпосередньо апеляційної скарги в строк для подачі заяви про апеляційне оскарження.

        Су д д я –підпис

С у д д я –                                        Секретар –

    Рішення суду набрало законної сили 22 червня 2010 року. Примірник цього рішення зберігається в справі Котовського міськрайонного суду Одеської області.

                                   Суддя -                В.П. Нікітішин