Копія:
Справа № 2-1222
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І МЕНЕМ У К Р А Ї Н И
08 червня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: г о л о в у ю ч о г о судді – Нікітішина В.П.
при с е к р е т а р і - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, ОСОБА_2, 27.04.2010 року звернулась в суд з цим позовом, вказуючи, що 15 грудня 2009 року придбала у відповідачки, ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу 50/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Цей факт підтверджується письмовою розпискою відповідачки від 15.12.2009 року про отримання 3000 дол. США, що по курсу НБУ складає 24000 грн., за проданий будинок. Зі свого боку відповідачка звільнила продану частину будинку і передала їй документи на нею. Таким чином угода купівлі-продажу між ними відбулась. Разом з цим в подальшому перед нотаріальним посвідченням договору відповідачка заявила вимогу про зміну ціни продажу частини будинку та наполягала на доплаті ще 500 дол. США. Таку вимогу відповідачки позивачка вважає неправомірною, оскільки вона зі свого боку повністю виконала умови договору купівлі-продажу та сплатила домовлену між ними ціну у 3000 дол.США.. Тому просила постановити рішення суду, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу цієї частини будинку та визнати за нею право приватної власності на цю частину будинку.
В ході розгляду справи у суді позивач підтримала свій позов у повному обсязі. Додатково пояснила, що вона є власником іншої Ѕ частини будинку. Свою частину будинку вона успадкувала після смерті чоловіка, а іншу половину викупила у відповідачки 15.12.2009 року. На цей час відповідачка мешкає у Молдові і не бажає приїжджати для вирішення спірного питання до м.Котовська. Також для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу відповідачка має здійснити приватизацію присадибної земельної ділянки, чого вона виконати не може. Тому наполягала на позові.
Відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, однак надала заяву про розгляд справи у її відсутність в якій проти позову не заперечувала.
Представник відповідачки у суді – адвокат ОСОБА_4 також проти позову не заперечував, оскільки відповідачка відмовилась від своїх претензій щодо доплати ціни вартості проданої частини будинку.
Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідачки та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про наступне.
Встановлено, що відповідачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає в АДРЕСА_1, є власником Ѕ частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями й спорудами в м.Котовську Одеської області по АДРЕСА_1, згідно договору дарування АВА №НОМЕР_1 від 07.05.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5 за р.№796.
Вартість цієї частини будинку складає – 34536 грн. 50 коп.
Згідно ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином відповідачка являючись належним власником спірної частини будинку розпорядилась нею на свій розсуд, уклавши 15.12.2009 року з позивачкою домовленість про договір купівлі-продажу.
Як вбачається пояснень позивачки, 15.12.2009 року між нею і відповідачкою було досягнуто домовленості про купівлю-продаж 50/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Ця домовленість ними фактично виконана шляхом передачі продавцю заявленої суми продажу товару, а покупцю відповідно передано у власність сам товар. Ці обставини підтверджується письмовою розписки відповідачки про отримання від позивачки за продажу Ѕ частини будинку три тисячі дол.США у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та наявністю у позивачки докуентів на спірну частину будинку.
Згідно ч.3 ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Тому наступні вимоги відповідачки про зміну ціни продажу її частини будинку не є належними.
Виходячи з наведеного та зважаючи на позицію відповідачки щодо предмету спору, суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі.
Питання розподілу між сторонами судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України судом не вирішується, оскільки такої вимоги сторони не заявляли.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.182, 316,317,319,321,328,331,334,632,657 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Визнати таким що відбувся та дійсним договір купівлі-продажу 50/100 частини житлового будинку №22-а з відповідними господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що мав місце 15.12.2009 року.
Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 50/100 частину житлового будинку №22-а з відповідними господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1, що раніш належала ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив, шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне, а надалі апеляційної скарги в наступні 20 днів.
С у д д я – підпис
Суддя - Секретар-
Рішення суду набрало законної сили 19 червня 2010 року. Примірник цього рішення зберігається в матеріалах справи Котовського міськрайонного суду Одеської області.
Суддя В.П.Нікітішин