Справа № 2-1113/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

        27 квітня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі:         головуючого – судді – Фабіжевського С.А.

            при секретарі –

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

        Позивач наполягав на встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року у вигляді Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 визнавши за нею право власності на це майно, як за спадкоємцем першої черги за законом, на встановленні факту того, що померла ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є відповідно матір’ю та дочкою, на визнанні за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті матері, ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року у вигляді Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1, яка була нею успадкована після смерті чоловіка, ОСОБА_5, як за спадкоємцем першої черги за законом. А також позивач наполягав на визнанні дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 укладений між ним та ОСОБА_2 1 вересня 2009 року, визнавши за ним, право приватної приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на стягненні з ОСОБА_2 судових витрат по сплаті держмита 1700 грн. та на ІТЗ – 120 грн.

        Відповідачі позов визнали повністю, не заважали проти задоволення позову.

        Свідки ОСОБА_6 підтвердили факт родинних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, яких знає багато років, т.я. були сусідами ОСОБА_4 Підтвердили також і факт укладання угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1 вересня 2009 року, свідками якої вони були.

        Вислухавши сторони, свідків, дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії 1-ФП НОМЕР_1 від 11.02.1995 року, актовий запис № 684). Після його смерті відкрилася спадщина  у вигляді Ѕ ідеальної частки житлового будинку АДРЕСА_1. Ця частина будинку належала померлому на підставі рішення виконкому Миколаївського міськвиконкому № 337 від 6 лютого 1957 року та договору забудови від 27 квітня 1957 року (реєстр № 2-4566). До самої своєї смерті ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (свідоцтво про шлюб серії ЯР № НОМЕР_2 від 23.09.1948 року, актовий запис № 1430 від тієї ж дати), яка на підставі свідоцтва про право власності на частину у загальному майні подружжя від 27.04.1957 року (реєстр № 2-4559) володіла іншою Ѕ ідеальною частиною того ж будинку. ОСОБА_4 прийняла фактично спадщину після смерті свого чоловіка у вигляді Ѕ ідеальної долі зазначеного будинку, т.я., поховавши чоловіка та виконавши всі ритуали та звичаї з цим пов’язанні, залишилася мешкати у спірному будинку до самої своєї смерті, яка трапилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року (свідоцтво про смерть серії 1-ФП НОМЕР_3 від 02.10.1996 р., актовий запис № 4325). Але, ще за своє життя вона заповідала свою Ѕ ідеальну частку будинку АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, яке не скасовувалось та не змінювалось (заповіт від 15 серпня 1996 року, реєстр № 1-411 Першої Миколаївської Держнотконтори). Відповідачка ОСОБА_2 своєчасно звернулася до нотаріуса з заявою про своє право на спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом (від 05.02.1998 року № 3-431 Першої Миколаївської Держнотконтори, спадкова справа № 28/98) на Ѕ ідеальну частку будинку. Чебанюк Г.М. спадщину не приймала, хоча фактично мешкала у спірному будинку до його продажу.

        Друга частина цього ж будинку залишилася не оформленою, т.я. ОСОБА_4 свого часу, фактично прийняв спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_5 у вигляді Ѕ його ідеальної частки житлового будинку, не оформила її на своє ім’я.

        Разом з тим, п. 1 ст. 549 ЦПК України (в ред.. Закону України 1963 року) передбачає те, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він після смерті спадкодавця фактично вступив в управління або володіння спадкоємницьким майном. При цьому ОСОБА_4, як дружина свого померлого чоловіка, була спадкоємцем першої черги за законом ( ст.. 529 ЦПК України, в ред.. Закону України 1963 року). Крім цього, спадкоємець, який прийняв спадщину частково, вважається, таким, що прийняв його повністю (див. ком. до п.5 ст. 549 ЦК України в дер. Закону України 1963 року).

        1 вересня 2009 року ОСОБА_2 за умовами цивільної угоди за 176 000 грн. продала позивачу житловий будинок АДРЕСА_1. Про це, вона надала позивачу розписку за своїм власним підписом у присутності свідків ОСОБА_6, обіцяючи при цьому до 1 жовтня 2009 року посвідчити угоду у нотаріуса. Але обіцянки своєї не виконала і почала ухилятися від виконання умов угоди та взятих на себе зобов’язань. При цьому 15 грудня 2009 року сповістила позивача, про те, що він повинен доплатити їй ще 10 000 грн. у зв’язку з інфляцією, хоча це не було передбачено умовами укладеної угоди. Нарешті, крім зазначеного вище у свідоцтві про народження ОСОБА_2 (родинне прізвище «ОСОБА_2», т.я. мати її, ОСОБА_4 кілька разів виходила заміж і відповідно змінювала своє прізвище. Саме цьому померлий ОСОБА_5 був її, ОСОБА_2, вітчимом) мати її вказана як «ОСОБА_7», у той самий час як у свідоцтві про її (матері) про смерть вона вказана як «ОСОБА_4», але свідки ОСОБА_6 підтвердили факт родинних стосунків між ними, а крім того, факт укладання угоди купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

        Встановлені вище обставини стверджувалися сторонами, свідками ОСОБА_6, підтверджені зазначеними вище доказами і нічим не спростовані. Таким чином, у суду є всі підстави щодо задоволення позову у межах заявлених позовних вимог.

        На підставі викладеного  та керуючись ст.ст. 10, 60, 88 п.1, 256 п.1 п.п.1 ЦПК України, ст.ст. 529, 549 п.1 ЦК України (в ред.. Закону України  1963р.), ст.ст. 203, 208, 655 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Вважати встановленим факт того, що ОСОБА_4 своєчасно прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у вигляді Ѕ ідеальної  частки житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом фактичного вступу в управління та володіння  цим спадкоємниць ким майном, визнавши за ОСОБА_4 право приватної власності на це майно, як за спадкоємцем першої черги за законом.

          Вважати встановленим факт того, що померла ОСОБА_4 і ОСОБА_2  є відповідно матір’ю та дочкою відносно одна одної.

          Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкоємницьке майно після смерті матері, ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у вигляді  Ѕ     ідеальної частки житлового будинку АДРЕСА_1, яку вона успадкувала після смерті чоловіка, ОСОБА_5, як спадкоємиця першої черги за законом.

          Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  01 вересня 2009 року, визнавши за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати про сплаті держмита 1700 грн. та на ІТЗ – 120 грн., а всього 1820 грн.

              Рішення може бути оскаржено у десятиденний термін з моменту його проголошення.    

С у д д я – підпис

          Рішення суду набрало законної сили 11.05.2010 р. Примірник цього рішення зберігається в архіві  Котовського міськрайонного суду Одеської області в справі № 2-1113/2010 р.

        С у д д я -                         Секретар -