Справа № 1-42/10

П О С Т А Н О В А

судового засідання

15 червня 2010 року  

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі:  головуючої – судді                 Баєвої О.І.  

                 при секретарі                           Харечка І.Я.

                 з участю прокурора                 Соколенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого менеджером ТзОВ «Рундист», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.2 КК України, -

у с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальна справа про обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.2 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, а саме зазначає, що при проведенні досудового слідства не було встановлено кількість наркотичної речовини, яку підсудний ОСОБА_1 придбав та в подальшому незаконно зберігав по місцю свого проживання, а так само не встановлено кількість наркотичної речовини, яку підсудний ОСОБА_1 незаконно збув інші особі. Міру запобіжного заходу підсудному просить залишити без змін.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, заслухавши  думку підсудного, який підтримав клопотання прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання в слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 281 КПК України суд повертає справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що жодних наркотичних засобів він не купував, по місцю свого проживання не зберігав та нікому не збував. Вказує, що, ймовірно, наркотичні засоби у його квартирі залишити робітники, які проводили ремонтні роботи. На досудовому слідстві дана обставина не перевірялася та усунути цей недолік в судовому засіданні не видається за можливе.

Окрім того досудовим слідством не встановлена кількість наркотичної речовини, яку, як зазначено в обвинувальному висновку, підсудний ОСОБА_1 збув свідку ОСОБА_3

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що кримінальну справу слід скерувати прокурору Шевченківського району м. Львова для проведення додаткового розслідування, в ході якого слід перевірити факти, викладені в постанові суду, при необхідності виконати інші слідчі дії, необхідні для повного, всебічного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи.

Керуючись ст.ст.  273, 281 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.2 КК України повернути прокурору Шевченківського району м. Львова для проведення додаткового розслідування, в ході якого слід виконати вимоги, викладені в мотивувальній частині цієї постанови, при необхідності виконати інші слідчі дії.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 залишити попередньо  обрану – утримання під вартою.

На постанову сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                          Баєва О.І.