Справа № 1-133

2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 року           Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ЗАЯРНОГО А.М.,

з участю секретаря РОЖИК О.М.,

прокурора  СЕМЧУКА М.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Слобода-Чернятинська Жмеринського району Вінницької області, мешканки АДРЕСА_1, одруженої, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючої, раніше не судимої, - у вчиненні злочину, передбаченого ч.2, 3 ст. 358 КК України,

установив:

в кінці червня місяця 2009 року підсудна ОСОБА_1 перебуваючи біля входу на ринок «Привокзальний №2», що розташований на пл. Героїв Сталінграду м. Вінниця, зустрілась з невідомою жінкою, з якою попередньо домовилась щодо виготовлення підробленого пенсійного посвідчення на своє ім’я. З’ясувавши, що вартість такої послуги буде коштувати 50 грн. ОСОБА_1 погодилась та надала наступній свою фотокартку та повні анкетні дані. Через два дні після домовленості, ОСОБА_1 зустрілась із жінкою на тому ж місці, де остання передала їй підроблене посвідчення НОМЕР_1 з вклеєною фотокарткою обвинуваченої, відтиском круглої печатки та занесеними в бланк посвідчення анкетними даними, а обвинувачувана у свою чергу за домовленістю надала невстановленій особі гроші в сумі 50 грн. Таким чином, ОСОБА_1 підробила пенсійне посвідчення з митою його подальшого умисного використання, яке надає право для безкоштовного проїзду в приміському залізничному сполучені. Після цього, ОСОБА_1 використала підроблене посвідчення, придбавши у приміській касі вокзалу ст. Вінниця пільговий квиток з метою безкоштовного проїзду в приміському залізничному сполученні, по якому 23.03.2010 року здійснила безкоштовну поїздку в електропоїзді №6301 сполученням «Козятин – Жмеринка», під час якої о 6 годині на пероні «Могилівка– Демидівка» при перевірці проїзних документів, надала провіднику–касиру підроблене пенсійне посвідчення за НОМЕР_1.

Підсудна ОСОБА_1 винуватою себе у пред’явленому обвинуваченні визнала повністю та підтвердила обставини встановлені в судовому засіданні. Пояснила, що вона не являється інвалідом, так як стан її здоров’я є задовільним, та не досягнула пенсійного віку для отримання пенсії. В кінці червня 2009 року в  м. Вінниця, вона домовилася з раніше невідомою їй жінкою придбати у неї пенсійне посвідчення, яке дозволить їй безкоштовний проїзд в електропоїздах, за суму 50 гривень. Вона гадала, що дане посвідчення дає право на безкоштовний проїзд, а те що воно може бути підробленим, на той час не здогадувалась. Після цього ОСОБА_1 через  декілька днів надала останній свою фотокартку та  анкетні дані. В кінці червня 2009 року ОСОБА_1  отримала від незнайомої жінки, за 50 грн.,  пенсійне посвідчення інваліда ІІ групи, в якому була вклеєна її фотокартка та вписані її анкетні дані. Незнайома її попередила, що печатка в бланку пенсійного посвідчення фальшива та що його не можна показувати при купівлі пільгових квитків в залізничних касах. ОСОБА_1 дане посвідчення  не завжди з собою носила, в міському транспорті ним не користувалася, а 23.03.10 повинна була виїхати на ст. Жмеринка, звідки з родичем поїздом мала наміри виїхати в м. Кременчук, згадавши про пенсійне посвідчення, яке було при ній, щоб якось заощадити кошти, вирішила його використати, та придбала у приміській касі вокзалу ст. Вінниця пільговий квиток, здійснила посадку в електропоїзд №6301 сполученням «Козятин – Жмеринка» та виїхала ним до ст. Жмеринка. Під час руху потягу, при перевірці проїзних документів провідниками-касирами, добровільно надала дане посвідчення, які виявили що воно є недійсним та працівниками міліції у присутності понятих було вилучено.

У вчиненому щиро розкаялася.

Відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чино,м суд прийшов до висновку, що підсудна ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила злочин, а саме підробила посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, що надає право, або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тому вона повинна нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.358 КК України.

За ч. 3 ст.358 КК України підсудна повиннна нести кримінальну відповідальність так як вона використовувала завідомо підроблений документ – пенсійне посвідчення.

При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом’якшують  та обтяжують покарання.

Так, підсудна щиро розкаялася у вчиненому, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності (а.с. 24), одружена, ніде не працює, під час провадження досудового слідства і в судовому засіданні давала правдиві показання і тим самим сприяла установленню істини по справі, позитивно характеризується за місцем проживання(а.с.17) - ці обставини суд відносить до пом’якшувальних.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Сукупність обставин, які пом’якшують покарання (визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, раніше не судима) та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, свідчить про можливість застосування до підсудної вимог ч. 1 ст. 69 КК України, шляхом переходу до іншого, більш м’якого виду основного покарання не зазначеного в санкції частини 2 ст. 358 КК України.  

Що стосується призначення покарання за ч. 3 ст. 358 КК України суд вважає за можливе застосувати до підсудної, таку міру покарання як штраф.

Запобіжний захід обвинуваченої до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази слід залишити при матеріалах кримінальної справи.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудної.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватою за ч.2 ст. 358 КК України і призначити покарання за  ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в доход держави у розмірі 850 грн.; ОСОБА_1 визнати винною  за  ч. 3 ст. 358 КК України і призначити покарання у виді штрафу в доход держави у розмірі 850 грн.;

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання засудженій ОСОБА_1  у виді штрафу в доход держави у розмірі  1200 (одна тисяча двісті ) гривень.

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку у законну силу залишити – підписку про невиїзд.

Речові докази, а саме підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1 (а.с.70) залишити при матеріалах кримінальної справи.

Судові витрати стягнути з підсудної ОСОБА_1 на користь НДКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ  при УМВС України на залізничному транспорті у розмірі 422 грн. 55 коп.(а.с.54).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                     (підпис)

Копія вірна:

суддя Жмеринського міськрайонного суду                     А.М. Заярний

Секретар: