Справа № 2-818/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                              12 травня 2010 року

    Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі : головуючого-судді                         Бондара В.М.

з участю: секретаря                               Рижко О.М.

                 позивача                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності в порядку успадкування, -

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1  звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2  про визнання права власності на нерухоме майно в порядку успадкування, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті чоловіка – ОСОБА_3, якому належав гараж по АДРЕСА_1. На обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що її чоловікові ОСОБА_3 рішенням виконкому Ковельської міської ради № 117 від 27.03.1972 року було надано дозвіл на будівництво індивідуального гаража в кварталі АДРЕСА_1, де в подальшому ним було збудовано гараж. Після його смерті відкрилась спадщина на вказаний гараж і спадкоємцями першої черги є вона та дочка ОСОБА_2 – відповідач по справі. Вона прийняла спадщину, вступила у володіння та розпорядження спадковим майном. На час смерті спадкодавця були відсутні всі необхідні правовстановлюючі документи на гараж, тому оформити спадок через нотаріальну контору не можливо. Просить визнати її власником гаража АДРЕСА_1, в порядку успадкування після смерті чоловіка – ОСОБА_3.

    У судовому засіданні при попередньому розгляді позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити з викладених підстав. Пояснила, що їй чоловік залишив у спадок гараж. Вона після його смерті доглядає за гаражем, користувалася ним. Вона не змогла оформити своє право на спадщину через нотаріальну контору у зв’язку з відсутністю права власності на померлого. Її дочка, відповідач по справі, не бажає успадковувати вказаний гараж. Просить поновити їй строки позовної давності, визнати її власником гаража АДРЕСА_1, в порядку успадкування після смерті чоловіка – ОСОБА_3. Понесені судові витрати залишити за нею.

    Відповідач в попереднє судове засідання не з’явився, подав суду заяву з якої слідує, що позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення. Просить справу розглядати у її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.  

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    Копією свідоцтва про одруження серії ЯФ № НОМЕР_1 стверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одружились 10.02.1957 року і вони стали носити спільне прізвище ОСОБА_1, про що зроблено відповідний запис за № 36 ЗАГСом м.Ковеля Волинської області.

    Копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № НОМЕР_2 стверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

    У відповідності до копії будівельного паспорта на забудову земельної ділянки , копії рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 117 від 27.03.1972 року, архівного витягу № 455/01-20 від 03.03.2010 року стверджується, що дозволено будівництво індивідуального гаража в кварталі АДРЕСА_1 ОСОБА_3.

    Актом обстеження земельної ділянки та технічного стану будівлі встановлено, що на земельній ділянці в гаражному масиві по АДРЕСА_1 гр.ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1) побудував гараж АДРЕСА_1, загальною площею 26.13 кв.м., відповідно до рішення виконкому Ковельської міської ради № 117 від 27.03.1972 року. Побудований гараж відповідає чинним будівельним нормам і вимогам (ДБН 360-92**).

    Висновком начальника відділу планування та забудови міста № 161 від 10.02.2010 року стверджується, що побудований гараж АДРЕСА_1, загальною площею 26.13 кв.м. гр.ОСОБА_3, згідно рішення виконкому Ковельської міської ради № 117 від 27.03.1972 року, відповідає чинним будівельним нормам і вимогам (ДБН 360-92**).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який проживав по АДРЕСА_2. Позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є єдиними спадкоємницями і перша фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, проводить догляд за гаражем, користується ним. До маси спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить гараж АДРЕСА_1.

Суд вважає, що позивач не може вирішити нотаріально питання про спадкування вказаного гаража через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право ОСОБА_3 на це майно.

Зважаючи на те, що гараж побудований на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, зареєстрований в установленому порядку за ОСОБА_3, з того часу він фактично став власником цього гаража.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України ( ст. 529 ЦК УРСР) дружина і діти після смерті чоловіка і батька є спадкоємцями першої черги за законом.

Суд вважає, що позивач, прийнявши у спадщину частину спадкового майна, відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України та п. 208 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, вважається таким, що прийняв спадщину. Тому з огляду на те, що ОСОБА_3 на час своєї смерті був фактично власником гаража, його право власності на дане майно перейшло у порядку спадкування до позивача.  

Суд вважає, що позивачкою були пропущені строки позовної давності визначені законодавством, однак зважаючи на те, що вона фактично прийняла спадкове майно і в інший спосіб, крім судового порядку, її право на це майно ствердити неможливо, тому їй слід поновити пропущені строки позовної давності.

Таким чином, на підставі доказів досліджених в судовому засіданні, суд приходить до висновку про підставність вимог позивачки про визнання за нею права власності на гараж АДРЕСА_1, в порядку успадкування  після смерті чоловіка ОСОБА_3.

    Визнання права власності за позивачем не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    Судові витрати понесені позивачою при поданні позовної заяви, залишити за нею, згідно клопотання останньої.

    На підставі ст.ст. 1216, 1261, 1266 ЦК України, керуючись ст.ст. 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України,  С У Д, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності в порядку успадкування задовольнити повністю.

    Поновити ОСОБА_1 пропущені строки позовної давності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_1, в порядку успадкування  після смерті чоловіка ОСОБА_3.

    Судові витрати залишити за позивачем.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, із одночасною подачею копії апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

    Рішення набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

    ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                                  В.М.БОНДАР