Справа № 2-858/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                              01 червня 2010 року

      Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі : головуючого-судді                         Бондара В.М.

з участю: секретаря                               Рижко О.М.

                 позивача                                 ОСОБА_1

         представника позивача                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача Ковельської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

  В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1  звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача Ковельської міської ради  про визнання права власності на нерухоме майно в порядку успадкування, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері – ОСОБА_5. На обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що після смерті матері він фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, звернувся у встановлені строки в нотаріальну контору, однак не зміг зареєструвати своє право на майно, оскільки були відсутні правовстановлюючі документи на будинок і господарські будівлі, тому нотаріальна контора не прийняла документів для оформлення спадщини. Просить визнати за ним право власності на 131/300 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері – ОСОБА_5.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити з викладених підстав. Пояснив, що його мати залишила по заповіту у спадок сестрі ОСОБА_3, відповідачу у справі, квартиру по АДРЕСА_1, а йому заповіла частину будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_2. Він після її смерті продовжував користуватися майном, доглядав за будинком, господарськими спорудами, у шестимісячний термін звернулися в нотаріальну контору про прийняття спадщини. Він не зміг оформити своє право на спадщину через нотаріальну контору у зв’язку з відсутністю права власності на все майно на померлу, а саме на проведену добудову майстерні. Інші спадкоємці – відповідач по справі, не заперечує, щоб він успадкував вказане майно. Просить визнати за ним право власності на 131/300 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері – ОСОБА_5. Понесені судові витрати залишити за нею.

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити з викладених підстав.

    Відповідач в судове засідання не з’явилась, подала суду заяву з якої слідує, що просить справу розглядати у її відсутності, позов визнає повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, подав суду заяву якою просить справу розглядати з урахуванням поданих документів без присутності представника виконкому.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, зважаючи на позицію відповідача та третьої особи, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

    Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    Копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № НОМЕР_1 стверджується, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років, про що в Книзі реєстрації смертей  відділу РАЦСу по м. Ковелю Волинської області зроблено відповідний актовий запис за № 496.

    Згідно копії заповіту від 23.02.1999 року вбачається, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1, а належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_3.

Копією свідоцтва про народження серії І-СМ № НОМЕР_2 стверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками записано ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СМ № НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб 14.12.1956 року і вона стала носити прізвище ОСОБА_5.

Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ССР № 285470 стверджується, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить 131/300 частина будинку АДРЕСА_2.

    Як слідує з наведеного, що до маси спадкового майна після смерті ОСОБА_5 входить частина житлового будинку з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач не може вирішити нотаріально питання про спадкування вказаного житлового будинку та господарських будівель через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право померлого на все майно.                      

    У ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України діти після смерті матері є спадкоємцями першої черги за законом.

    Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.  

Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК право власника земельної ділянки на її забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що самочинно побудовані господарські споруди відповідають будівельним і іншим нормам, зведена на земельній ділянці призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, права чи інтереси юридичних і фізичних осіб не порушено.

Зважаючи на те, що житловий будинок і господарські будівлі побудовані на відведеній в установленому порядку земельній ділянці, прийняті в експлуатацію, зареєстровані в міській раді за матір’ю позивача, з того часу вона стала власником цього житлового будинку та господарських будівель.  

Суд вважає, що позивач, прийнявши у спадщину спадкове майно, відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України та п. 208 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. N 20/5, вважається таким, що прийняв спадщину. Тому з огляду на те, що ОСОБА_5 на час своєї смерті була власником частини житлового будинку з частиною господарських будівель, окрім самочинно збудованого, будівництво яких проведено на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, її право власності на дане майно перейшло у порядку спадкування до позивача.

Таким чином, на підставі доказів досліджених в судовому засіданні, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_2  в порядку успадкування  після смерті матері ОСОБА_5.

    Визнання права власності за позивачем не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    Судові витрати понесені позивачем при поданні позовної заяви, слід залишити за ним, згідно його клопотання.

    На підставі ст.ст. 1216, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України,  С У Д, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача Ковельської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на 131/300 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері – ОСОБА_5.

    Судові витрати залишити за позивачем.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, із одночасною подачею копії апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

    Рішення набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

              ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                                        В.М.БОНДАР