Справа № 2-1295/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н  И

  11 червня 2010 року                                        

  Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

  головуючого судді           Рассуждай В.Я.,

  при секретарі                    Дорогань К.Г.,

  представник позивача:      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Макіївської міської ради про визнання права власності на самовільно побудовані споруди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Макіївської міської ради про визнання права власності на самовільно побудовані споруди, вказуючи, що 19 травня 1966 року йому, було надано в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради від 26.08.2009 року № 52/15 було змінено назву пров. Динамітний на провулок Тамальський. Земельна ділянка була надана на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 19 травня 1966 року і засвідченого Четвертою Макіївською державною нотаріальною конторою 21.05.1968 року в реєстрі № 1458. Житлове будівництво було зведене, прийняте в експлуатацію і зареєстроване в БТІ м. Макіївки інвентаризаційна справа № 5651. 10 вересня 2007 року КП „БТІ м. Макіївки” був складений акт, де комунальне підприємство зазначає, що позивачем були самовільно зведені житловий будинок „А-1”, житлова прибудова „А/-1”, не житлова прибудова „а-1”, „а-2”, „а-3”, сараї „Б-1”, „В-1”, „Ж-1”, „К-1”, гараж „Е-1”, „З-1”, вбиральня-душ-сарай „Г-1”. Згідно  висновку КП градобудівництва, архітектури та проектування, наслідки обстеження жилого будинку показали, що стан будівельних конструкцій відповідає вимогам, наданих до споруд, ушкоджень в конструкціях не виявлено. Приміщення вищевказаних споруд можуть бути використані для подальшої нормальної експлуатації без збільшення навантаження на основні несучі конструкції без зміни умов їх експлуатації при умови проведення регулярного ремонту і додержання санітарних та противопожежних норм і правил. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати на підставі ст. 376 ЦК України за ним право власності на зазначені самовільно побудовані споруди.

Позивач ОСОБА_2, у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про, що свідчать розписки про отримання судових повісток, причини своєї неявки суду не пояснив, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні повністю підтримав позов, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив суд ухвалити рішення відповідно до вимог закону.

Представник відповідача – Макіївської міської ради – до судового засідання не з'явився,   про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про, що свідчить розписка про отримання судової повістки, причини своєї неявки суду не повідомив, але звернувся на адресу суду із заявою, в якій позовні вимоги визнав частково, а саме стосовно визнання права власності на споруду: вбиральня-душ-сарай під літерою „Г-1”, оскільки в процесі самовільного будівництва позивачем були порушені вимоги ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і збудова міських і сільських поселень” (п.3.25*), відповідно до якого „Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.”, прохав суд, справу розглядати за його відсутністю.    

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України), суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності із кількістю житлових кімнат від одної до п’яти включно від 19 травня 1966року, згідно проекту забудови земельної ділянці № 82 по провулку Динамітний в м. Макіївці позивачу було надано дозвіл на побудову житлового будинку, служби, вбиральні та гаражу в межах наданої земельної ділянки. Згідно витягу з рішення макіївської міської ради № 52/15 від 26.08.2009 року про затвердження „Переліку вулиць міста Макіївки” провулок Динамітний було перейменовано на провулок Тамальський. Відповідно до акту обстеження КП „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” від 10.09.2007 року фактично за адресою: м. Макіївка, провулок Тамальський, будинок № 20 знаходяться самовільно побудовані споруди: житловий будинок „А-1”, житлова прибудова „А/-1”, сараї „Б-1”, „В-1”, „Ж-1”, „К-1”, гараж „Е-1”, „З-1”, вбиральня-душ-сарай „Г-1”, теплиця „І-1”, при інвентаризації встановлено, що фактично будинок має загальну площу 73,90 кв.м., в тому числі житлову 45,80 кв.м. Відповідно до паспорту технічного обстеження основних несучих конструкцій будівель № 150, виданого КП „ГрадАРпроект” 30.03.2010 року результати візуального обстеження господарських споруд: житлового будинку під літ. „А-1”, житлової прибудови під літ. ?/-1”, не житлової прибудови під літ. „а-1”,  під літ. „а-2”, під літ. „а-3”, загальною площею 73,90 кв.м., у тому числі житловою 45,80 кв.м., сараїв під літ. „Б-1”, під літ. „К-1”, під літ. „В-1”, під літ. „Ж-1”, гаражів під літ. „Е-1”, під літ. „З-1”, теплиці під літ. „І-1”, розташованих за адресою: м. Макіївка, провулок Тамальський,  будинок № 20 показали задовільний стан конструкцій, які допускають нормальну технічну експлуатацію за умови проведення регулярного поточного ремонту.

Згідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 328 ч. 2 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею  376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.  

  В силу статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

   Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки вбиральня-душ-сарай під літ. „Г-1” розташована на суміжній границі із сусідній дільницею, що є порушенням п. 3.25* ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і збудова міських і сільських поселень”, відповідно до якого „Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.”, суд вважає, за необхідним відмовити позивачу у визнанні за ним права власності на вказану споруду.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. 376 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільно побудовані споруди підлягають  частковому задоволенню, а саме визнати за ним право власності на житловий будинок „А-1” з погрібом під частиною будівлі, житлову прибудову ?/-1”, не житлові прибудови „а-1”, „а-2”, „а-3”, загальною площею 73,90 кв.м., у тому числі житловою 45,80 кв.м., сараї „Б-1”, „К-1”, „В-1”, „Ж-1”, гараж „Е-1”, „З-1”, теплицю „І-1”.

На підставі ст.ст. 316, 317, 319, 328, 331, 376, 380, 391 ЦК України,  ст. 256 ч.2 ЦПК України, керуючись ст.ст. 6, 7, 10, 14,  57-60, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Макіївської міської ради про визнання права власності на самовільно побудовані господарські споруди задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем  с. Риловка хмельницької області, право власності на господарчі споруди: житловий будинок під літерою „А-1” з погрібом під частиною будівлі під літерою „а”, житлову прибудову під літерою „А/-1”, не житлові прибудови  під літерою „а-1”, під літерою „а-2”, під літерою „а-3”, загальною площею 73,90 кв.м., у тому числі житловою 45,80 кв.м., сараї під літерою „Б-1”, під літерою „К-1”, під літерою „В-1”, під літерою „Ж-1”, теплицю під літерою „І-1”, гараж під літерою „Е-1”, під літерою „З-1”, які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Макіївської міської ради в частині визнання за ним права власності на самовільно побудовані споруди: вбиральню-душ-сарай під літерою „Г-1”,   розташованою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя: