Справа № 2-85/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30 червня 2010 р.                                                                                        м. Бахчисарай

    Бахчисарайській районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді                                                                 Лягіной О.В.

         при секретарі                                                                  Поліщук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                                        ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  в якому, уточнивши позовні вимоги,  просив стягнути  на його  користь з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 34088,20 грн., вартість проведеного авто-товарознавчого дослідження в сумі 686 грн., витрати на евакуатор в сумі 250 грн., витрати на оплату штраф площадки в сумі 145 грн., кошти , потрачені ним на лікування в сумі 2473,30 грн., на курортно-санаторне-лікування в сумі 900 грн., в рахунок відшкодування втраченого середньомісячного заробітку за період отриманого каліцтва в сумі 12680 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди  10000 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані  тим, що 29.10.2007 року на автодорозі Берегове-Бахчисарай в районі с. Маловидне відбулася дорожньо-транспортна подія, за результатами якої відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу. Його вина підтверджується вироком Бахчисарайського районного суду АРК від 20.02.2008 року. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль  позивача «Опель-Астра», позивач став інвалідом 3-ї групи, поніс витрати на ліки, втратив заробіток і йому було спричинено моральну шкоду.

          В судовому засіданні позивач та його представник за довіреністю ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі  з тих самих підстав, додатково пояснивши, що суму матеріальної шкоди вони просять стягнути  у розмірі, вказаному у висновку документальної судової  авто-товарознавчої експертизи від 16.03.2010 року. Крім того, додатково просили стягнути з відповідача витрати, пов’язані з оплатою штраф площадки, з доставкою автомобілю евакуатором, витрати на ліки і лікування у стаціонарі, що підтве6рджується відповідними чеками та квитанціями, а також на курортно-санаторне лікування, яке позивачу було рекомендовано лікарем. Щодо стягнення суми втраченого заробітку позивач пояснив, що на момент ДТП він працював за трудовою угодою з 3.09.2007 по 30.11.2007 року і був звільнений у зв’язку з закінченням строку її дії. Близько року до цього та після звільнення позивач ніде не працював, на обліку в центрі зайнятості не стояв, роботу не міг знайти, не дивлячись на те, що група інвалідності в нього третя – робоча. До того ж, коли робив розрахунок втраченого заробітку, помилився в розрахунках і вважає, що суму слід подвоїти. Що стосується стягнення моральної шкоди, то за вироком Бахчисарайського районного суду з відповідача вже було стягнуто певну суму, однак позивач її вважає замалою і додатково просив стягнути ще 10 000 грн., оскільки він й досі не працює, його син не може навчатися у ВНЗ через те, що на оплату бракує коштів.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що визнає позов у розмірі, вказаному у первісному позові, а також витрати на штраф площадку, на лікування позивача у стаціонарі. В решті частину позов не визнає, оскільки у відшкодування моральної шкоди він вже сплатив певну суму, заробіток позивач не втрачав, оскільки на лікарняному у зв’язку з лікуванням від наслідків ДТП не знаходився, курортно-санаторного лікування він ще не проходив.

    Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши сторін, представників сторін, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 29.10.2007 року на автодорозі Берегове-Бахчисарай в районі с. Маловидне відбулася дорожньо-транспортна подія, винним у якій було визнано відповідача ОСОБА_2, що підтверджується вироком Бахчисарайського районного суду від 20.02.2008 року (а.с. 7-9). В наслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, що належав позивачу ОСОБА_1 (а.с. 135). Згідно з висновком документальної судової  авто-товарознавчої експертизи  за № 387 від 16.03.2010 року (а.с. 154-158), яку було проведено за клопотанням відповідача, вартість матеріальної шкоди в цінах на момент провадження експертизи складає 34088,20 грн.

    З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було потрачено грошову суму в розмірі 145 грн. на оплату штраф площадки ( а.с. 38). Щодо оплати витрат на евакуатор в сумі 250 грн., то суд не приймає до уваги представлений позивачем товарний чек (а.с. 39), оскільки в ньому не вказано імені, на яке він був виданий, ні дату перевозки автомобілю цим евакуатором.

Крім того, з наданих суду квитанцій та чеків, що підтверджують витрати позивача на ліки під час лікування ним у стаціонарі (а.с. 40-47), крім квитанцій на транспортні витрати, які позивач не просив стягнути з відповідача, видно, що позивачем у підтвердження своїх позовних вимог було потрачено 676,75 грн. Витрати на лікування у стаціонарі в сумі 268,25 грн. – за лікування з 27.03. по 11.04.2008 року; 270,50 грн. – за лікування в період з 25.02. по 06.03.2009 року; 297,55 грн. – за лікування в період з 14.10 по 28.10.2009 року також підтверджуються відповідними виписками з історії хвороби та накладними (а.с. 139-144).   Щодо витрат на санаторно-курортне лікування, яке позивачеві було рекомендовано лікарем відповідно до довідки (а.с. 145), то позивачем суду не було надано даних, що він пройшов лікування або звертався до відповідного санаторно-курортного закладу і про вартість такого лікування.

Суд також не бере до уваги вимогу позивача про стягнення на його користь витрат на облік про оцінку вартості матеріальної шкоди за № 7660 від 16.01.2008 року в сумі 686 грн., оскільки дана оцінка проводилася не по призначенню суду і не була позивачем врахована як доказ при розгляді уточнених позовних вимог в суді.

Стосовно відшкодування втраченого середньомісячного заробітку за період отриманого ушкодження в сумі 12680 грн., то судом встановлено, що на момент ДТП позивач працював за трудовою угодою з фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 з 3.09.2007 року  і був звільнений 30.11.2007 року у зв’язку з закінченням строку її дії. З даних трудової книжки видно, що ОСОБА_1 близько року до цього та після звільнення до сьогодні ніде не працював, на обліку в центрі зайнятості не стояв, роботу не міг знайти не через третю (робочу) групу інвалідності, а як він пояснив, взагалі не міг влаштуватися.  Крім того, увесь цей час він не знаходився на лікарняному і міг працювати. Тобто позивачем суду не надано даних, що в результаті ДТП він втратив або зменшилася його професійна чи загальна працездатність, через що він позбавлений можливості працювати і отримувати такий дохід, який він мав до ушкодження здоров’я. За таких обставин ОСОБА_1 слід відмовити в цій частині позову.

Щодо стягнення моральної шкоди, то як вбачається з матеріалів справи, за вироком Бахчисарайського районного суду з відповідача на користь позивача вже було стягнуто 5000 грн. і в цій частині вирок суду виконано, про що свідчить відмітка на виконавчому листі ( а.с.137). Відповідно до ч. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі зазначеного суд робить висновок, що в частині вимог про стягнення моральної шкоди позивачеві слід також відмовити, оскільки він право на отримання такого відшкодування вже реалізував, а нове обґрунтування наявності цієї шкоди не свідчить про те, що у позивача знову виникло таке право.

    На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.    

    Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’ю фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним в наслідок втрати чи зменшення професійної або загальн6ої працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування,, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

    На підставі ст. 88  ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає державне мито – в сумі 357,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

    На підставі ст. ст. 23, 1166, 1167, 1187,  1195, 1197 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214 ЦПК Україні, суд

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 35746,25  грн., з яких: 34088,20 грн. – вартість відновлюваного ремонту автомобілю «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1; 145 грн. – оплата за штраф площадку; 676,75 грн. – за лікування в стаціонарі; 268,25 грн. – за лікування з 27.03. по 11.04.2008 року; 270,50 грн. – за лікування в період з 25.02. по 06.03.2009 року; 297,55 грн. – за лікування в період з 14.10 по 28.10.2009 року.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави  державне мито в розмірі 357,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

    В решті частини позову відмовити.      

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд АРК.

    Суддя: