АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер № 753/23697/16 Головуючий у 1-й інстанції -Комаревцева Л.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/3629/2017 Доповідач - Шахова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Вербової І.М., Поливач Л.Д.

при секретарі - Горак Ю.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про передачу майна в оренду та договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київський метрополітен», поданою його представником Кравченко Тетяною Валеріївною, на ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про передачу майна в оренду та договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року позовну заяву Комунального підприємства «Київський метрополітен» повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою, представник КП «Київський метрополітен» - Кравченко Т.В., подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що згідно п. 1.1 договору оренди орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.04.2012 року № 115 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі непродовольчими товарами. Оскільки договором були передбачені зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати за користування нерухомим майном, що знаходиться на АДРЕСА_1, тому підприємство правомірно звернулося з позовною заявою до Дарницького районного суду м. Києва за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Інші особи в судове засідання не з'явились.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва, оскільки позов слід пред'являти за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Однак з таким висновком суду неможливо погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У пунктах 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року роз'яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Із позовної заяви вбачається, що КП «Київський метрополітен» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди від 03.05.2012 року за № 301 та договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майнавід 16.07.2010 року № В-40-10

Згідно п. 1.1 Договору оренди 03.05.2012 року за № 301 орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.04.2012 року № 115 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі непродовольчими товарами.

Зазначене дає підстави вважати, що КП «Київський метрополітен» звернулося з позовними вимогами про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Постановляючи ухвалу від 10 січня 2017 року року, суддя першої інстанції на зазначене вище не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу в зв'язку з непідсудністю справи Дарницькому районному суду м. Києва.

При цьому ухвала суду не містить висновку щодо відхилення посилання позивача на ст. 114 ЦПК України як на підставу звернення до Дарницького районного суду м. Києва.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен», подану його представником КравченкоТетяною Валеріївною, задовольнити частково.

Ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді